Salme 2

1 Hvorfor fnyse Hedningerne, og grunde Folkene paa Forfængelighed?

Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

2 Jordens Konger rejse sig, og Fyrsterne raadslaa tilsammen imod Herren og imod hans salvede:

Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

3 „Lader os sønderrive deres Baand og kaste deres Reb af os!‟

«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

4 Han, som bor i Himlene, ler; Herren spotter dem.

Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

5 Da skal han tale til dem i sin Vrede og forfærde dem i sin Harme:

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

6 „Jeg har dog indsat min Konge over Zion, mit hellige Bjerg.‟

«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

7 Jeg vil fortælle om et beskikket Raad; Herren sagde til mig: Du er min Søn; jeg fødte dig i Dag.

Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

8 Begær af mig, saa vil jeg give dig Hedningerne til din Arv og Jordens Grænser til din Ejendom.

Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

9 Du skal sønderslaa dem med et Jernspir, ligesom Pottemagerkar skal du sønderbryde dem.

Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

10 Og nu, I Konger, handler klogelig! lader eder undervise, I Dommere paa Jorden!

Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

11 Tjener Herren med Frygt og fryder eder med Bæven!

Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

12 Kysser Sønnen, at han ikke bliver vred, og I skulle omkomme paa Vejen; thi om et lidet vil hans Vrede optændes; salige alle de, som forlade sig paa ham!

Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!