Salme 18
1 Til Sangmesteren; af David, Herrens Tjener, som talte Ordene af denne Sang for Herren paa den Dag, Herren havde friet ham fra alle hans Fjenders Haand og fra Sauls Haand.
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 Og han sagde: Herre! jeg har dig hjertelig kær, min Styrke!
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 Herren er min Klippe, min Befæstning og min Frelser; min Gud er min Klippe, paa hvem jeg forlader mig, mit Skjold og mit Frelsens Horn, min faste Borg.
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 Jeg vil paakalde Herren, som bør loves, saa bliver jeg frelst fra mine Fjender.
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol h7585)
6 Helvedes Reb omgave mig; Dødens Snarer kom over mig. (questioned)
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 Da jeg var i Angest, raabte jeg til Herren, ja, jeg raabte til min Gud; han hørte min Røst fra sit Tempel, og mit Raab til ham kom for hans Øren.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 Og Jorden bævede og rystede, og Bjergenes Grundvolde skælvede; og de bævede, thi han var vred.
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 Der opgik Røg af hans Næse, og Ild af hans Mund fortærede; Gløder gnistrede ud af den.
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 Og han bøjede Himmelen og for ned, og der var Mørkhed under hans Fødder.
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 Og han for paa Keruben og drog frem, og han fløj paa Vejrets Vinger.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 Han satte Mørkhed til sit Skjul, til sit Paulun trindt omkring sig, mørke Vande og tykke Skyer.
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 Fra Glansen foran ham fore hans Skyer frem, Hagel og Gløder.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 Og Herren tordnede i Himmelen, og den Højeste udgav sin Røst; der var Hagel og Gløder.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 Og han udskød sine Pile og adspredte dem, og han lod det lyne stærkt og forfærdede dem.
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 Da saas Vandenes Leje, og Jordens Grundvolde blottedes ved din Trusel, Herre! ved din Næses Aandes Vejr.
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 Han udrakte sin Haand fra det høje, han hentede mig, han drog mig op af de store Vande.
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 Han friede mig fra min stærke Fjende og fra mine Avindsmænd; thi de vare mig for stærke.
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 De overfaldt mig i min Modgangs Tid; men Herren var min Understøttelse.
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 Og han førte mig ud i det frie; han frelste mig, thi han havde Lyst til mig.
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 Herren vederlagde mig efter min Retfærdighed; han betalte mig efter mine Hænders Renhed.
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 Thi jeg har bevaret Herrens Veje, og jeg er ikke funden skyldig for min Gud.
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 Thi alle hans Domme ere for mig, og fra hans Skikke viger jeg ikke.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 Men jeg var oprigtig for ham og vogtede mig for min Synd.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 Og Herren betalte mig efter min Retfærdighed, efter mine Hænders Renhed for hans Øjne.
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 Imod den fromme beviser du dig from; imod den oprigtige Mand viser du dig oprigtig;
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 imod den rene viser du dig ren, og imod den forvendte viser du dig forvendt.
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 Thi du frelser det elendige Folk, og du fornedrer de høje Øjne.
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 Thi du bringer min Lampe til at lyse; Herren min Gud opklarer mit Mørke.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 Thi ved dig stormer jeg imod en Trop, og ved min Gud springer jeg over en Mur.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 Guds Vej er fuldkommen; Herrens Tale er lutret, han er alle dem et Skjold, som tro paa ham.
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 Thi hvo er en Gud uden Herren? og hvo er en Klippe uden vor Gud?
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 Den Gud, som omgjorder mig med Kraft og gør min Vej fuldkommen,
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 han gør mine Fødder som Hindernes og lader mig staa fast paa mine Høje.
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 Han vænner mine Hænder til Striden, og mine Arme spænde Kobberbuen.
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 Og du giver mig din Frelses Skjold, og din højre Haand understøtter mig, og din Nedladelse gør mig stor.
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 Du gør Rummet vidt under mig for mine Skridt, og mine Ankler vakle ikke.
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 Jeg forfølger mine Fjender og naar dem og vender ikke tilbage, før jeg har udryddet dem.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 Jeg knuser dem, at de ikke kunne staa op; de faldt under mine Fødder.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 Og du har omgjordet mig med Kraft til Striden; du bøjede mine Modstandere under mig.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 Og du har drevet mig mine Fjender paa Flugt; mine Hadere udryddede jeg.
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 De raabte, men der var ingen Frelser; til Herren, men han svarede dem ikke.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Og jeg støder dem smaa som Støv for Vejret, som Dynd paa Gader fejer jeg dem bort.
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 Du udfriede mig fra Folkenes Kiv, du satte mig til Hedningernes Hoved, et Folk, som jeg ikke kendte, de tjene mig.
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 Da deres Øren hørte om mig, adløde de mig, den fremmedes Børn smigrede for mig.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 Den fremmedes Børn henvisne; de komme skælvende frem af deres Borge.
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 Herren lever, højlovet er min Klippe og højt ophøjet min Frelses Gud,
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 den Gud, som giver mig Hævn, og tvinger Folkene under mig.
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 Du er den, som udfrier mig fra mine Fjender, du sætter mig i Sikkerhed for mine Modstandere, du redder mig fra Voldsmanden.
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 Derfor vil jeg bekende dig, Herre! iblandt Hedningerne og lovsynge dit Navn. Stor Frelse beviser han sin Konge og gør Miskundhed imod sin Salvede, imod, David og imod hans Sæd evindelig.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.
