Salme 147
1 Lover Herren! thi det er godt at synge vor Gud Psalmer; thi det er lifligt, Lovsang sømmer sig.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Herren bygger Jerusalem, han samler de fordrevne af Israel.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Han helbreder dem, som have et sønderbrudt Hjerte, og forbinder deres Saar.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Han sætter Tal paa Stjernerne, han nævner dem alle sammen ved Navn.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Stor er vor Herre og vældig i Kraft, der er intet Maal paa hans Forstand.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Herren oprejser de sagtmodige; de ugudelige fornedrer han til Jorden.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Svarer Herren med Taksigelse, synger vor Gud Psalmer til Harpe;
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 ham, som bedækker Himmelen med Skyer, ham, som beskikker Regn paa Jorden, ham, som lader Græs gro paa Bjergene;
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 ham, som giver Føde til Kvæget, til Ravnens Unger, som skrige.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Hans Lyst er ikke Hestens Styrke; han har ikke Behag i Mandens raske Ben.
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Behag har Herren til dem, som ham frygte, som haabe paa hans Miskundhed.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 O, Jerusalem! pris Herren; o, Zion! lov din Gud.
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Thi han har gjort dine Portes Stænger stærke, han har velsignet dine Børn i din Midte.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Han beskikker Fred i dine Landemærker, han mætter dig med den bedste Hvede.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Han sender sit Ord til Jorden, hans Beføling løber saare hastelig.
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Han lader Sne lægge sig som Uld, han udstrør Rimfrost som Aske.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Han udkaster sin Is som Billinger; hvo kan staa for hans Kulde?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Han sender sit Ord og smelter den; han lader sit Vejr blæse, saa flyde Vandene hen.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Han kundgør Jakob sine Ord, Israel sine Skikke og sine Love.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Saaledes har han ikke gjort ved noget andet Folk, og Lovene dem kende de ikke. Halleluja!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
