< Salme 146 >
2 Jeg vil love Herren, medens jeg lever, jeg vil synge min Gud Psalmer, medens jeg er til.
хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!
3 Forlader eder ikke paa Fyrster, paa et Menneskes Barn, hos hvem der ingen Frelse er.
Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:
4 Hans Aand udfarer, han vender tilbage til sit Støv; paa den Dag er det forbi med hans stolte Anslag.
вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!
5 Salig er den, hvis Hjælp Jakobs Gud er, hvis Haab er til Herren hans Gud;
Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,
6 som gjorde Himmelen og Jorden, Havet og alt det, som der er i dem, han, som bliver Sandhed tro evindelig;
що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
7 som skaffer dem Ret, der lide Vold, som giver de hungrige Brød; Herren løser de bundne.
правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,
8 Herren aabner de blindes Øjne; Herren oprejser de nedbøjede; Herren elsker de retfærdige.
Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!
9 Herren bevarer de fremmede; han opholder faderløse og Enker, men forvender de ugudeliges Vej.
Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!
10 Herren skal regere evindelig, din Gud, o Zion! fra Slægt til Slægt. Halleluja!
Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!