Salme 146

1 Min Sjæl! lov Herren!

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 Jeg vil love Herren, medens jeg lever, jeg vil synge min Gud Psalmer, medens jeg er til.

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Forlader eder ikke paa Fyrster, paa et Menneskes Barn, hos hvem der ingen Frelse er.

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 Hans Aand udfarer, han vender tilbage til sit Støv; paa den Dag er det forbi med hans stolte Anslag.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Salig er den, hvis Hjælp Jakobs Gud er, hvis Haab er til Herren hans Gud;

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 som gjorde Himmelen og Jorden, Havet og alt det, som der er i dem, han, som bliver Sandhed tro evindelig;

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 som skaffer dem Ret, der lide Vold, som giver de hungrige Brød; Herren løser de bundne.

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 Herren aabner de blindes Øjne; Herren oprejser de nedbøjede; Herren elsker de retfærdige.

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 Herren bevarer de fremmede; han opholder faderløse og Enker, men forvender de ugudeliges Vej.

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 Herren skal regere evindelig, din Gud, o Zion! fra Slægt til Slægt. Halleluja!

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!