Salme 120

1 Jeg raabte til Herren i min Nød, og han bønhørte mig.

Пісня сходження. У скорботі своїй я кликав до Господа, і Він відповів мені.

2 Herre! fri min Sjæl fra Løgnens Læbe, fra en svigefuld Tunge.

Господи, визволи душу мою від уст неправдивих і язика віроломного.

3 Hvad giver han dig, og hvad giver han dig ydermere, du svigefulde Tunge?

Що тобі може дати і що ще додати віроломний язик?

4 Den vældiges skærpede Pile med Gløder af Enebærtræ!

[Лише] гострі стріли воїна з розжареним вугіллям дроку!

5 Ve mig! thi jeg har været som fremmed iblandt Mesek, jeg har boet ved Kedars Telte.

Горе мені, бо живу в Мешеху й мешкаю серед шатрів Кедару!

6 Min Sjæl har længe nok boet hos dem, som hade Fred.

Достатньо вже мешкала душа моя з тими, хто ненавидить мир.

7 Jeg er fredsommelig; men naar jeg taler, da ere disse færdige til Krig.

Я – за мир, але тільки заговорю – вони [стають] на війну.