Salme 119
1 Salige ere de fuldkomne i Vandel, de, som vandre i Herrens Lov.
Блаженні ті, чия дорога невинна, хто ходить [по ній] за Законом Господнім.
2 Salige ere de, som bevare hans Vidnesbyrd, de, som søge ham af ganske Hjerte;
Блаженні ті, що дотримуються одкровень Його, усім серцем шукають Його.
3 og de, som ikke øve Uretfærdighed, men vandre paa hans Veje.
Вони не чинять беззаконня, ходять Його шляхами.
4 Du har givet dine Bud, for at de nøje skulle holdes.
Ти заповів настанов Твоїх триматися твердо.
5 Gid mine Veje maatte stadfæstes, at jeg kan holde dine Skikke;
О, якби утверджувалися дороги мої в дотриманні постанов Твоїх!
6 da skal jeg ikke beskæmmes, naar jeg ser hen til alle dine Bud.
Тоді не посоромився б я, дивлячись на всі Твої заповіді.
7 Jeg vil prise dig af et oprigtigt Hjerte, naar jeg lærer din Retfærdigheds Domme at kende.
Буду славити Тебе в щирості серця, навчаючись законів правосуддя Твого.
8 Jeg vil holde dine Skikke, forlad mig ikke aldeles.
Постанов Твоїх я дотримуватися буду, не покидай же мене назавжди.
9 Hvormed skal en ung holde sin Sti ren? Derved at han holder sig efter dit Ord.
Як зможе юнак тримати стежку свою в чистоті? Дотримуючись Твого слова.
10 Jeg søgte dig af mit ganske Hjerte, lad mig ikke fare vild fra dine Bud!
Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені ухилитися від заповідей Твоїх.
11 Jeg gemte dit Ord i mit Hjerte, paa det jeg ikke skulde synde imod dig.
У серці моєму сховав я сказане Тобою, щоб не згрішив я проти Тебе.
12 Lovet være du, Herre! lær mig dine Skikke.
Благословенний Ти, Господи! Навчи мене постанов Твоїх.
13 Jeg forkyndte med mine Læber alle din Munds retfærdige Domme.
Вустами моїми я звіщаю усі закони правосуддя із уст Твоїх.
14 Jeg glædede mig ved dine Vidnesbyrds Vej som over alle Skatte.
На шляху одкровень Твоїх радію я, ніби великими статками.
15 Jeg vil grunde paa dine Befalinger og se til dine Stier.
Про настанови Твої я роздумую й стежки Твої споглядаю.
16 Jeg finder min Lyst i dine Skikke, jeg vir ikke glemme dit Ord.
Я підбадьорююся постановами Твоїми, не забуваю Твого слова.
17 Gør vel imod din Tjener, at jeg maa leve, og jeg vil holde dit Ord.
Віддяч добром слузі Своєму, я житиму й буду дотримуватися слова Твого.
18 Aabn mine Øjne, at jeg maa se de underfulde Ting i din Lov.
Відкрий мої очі, і я побачу чудеса Закону Твого.
19 Jeg er fremmed paa Jorden, skjul ikke dine Bud for mig!
Приходьком живу я на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20 Min Sjæl er knust, saa at jeg længes efter dine Domme alle Tider.
Зомліла душа моя, прагнучи повсякчасно Твоїх законів правосуддя.
21 Du skældte paa de hovmodige, de bleve forbandede, de, som fore vild fra dine Bud.
Ти звинуватив проклятих зухвальців, що від заповідей Твоїх ухиляються.
22 Vælt Forhaanelse og Foragt fra mig; thi jeg har bevaret dine Vidnesbyrd.
Зніми з мене ганьбу й сором, адже одкровень Твоїх я дотримуюся.
23 Endog Fyrster have sat sig ned og holdt Raad imod mig; men din Tjener grunder paa dine Skikke.
Хоча князі сидять і змовляються проти мене, та слуга Твій роздумує над постановами Твоїми.
24 Jeg finder min Lyst i dine Vidnesbyrd, de ere mit Raads Mænd.
Одкровення ж Твої – мої радощі, порадники мої.
25 Min Sjæl hænger ved Støvet; hold mig i Live efter dit Ord!
Прилинула до пороху душа моя, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
26 Jeg opregnede mine Veje, og du bønhørte mig; lær mig dine Skikke!
Я розповів [Тобі] про дороги свої, і Ти відповів мені; навчи мене постанов Своїх.
27 Lad mig forstaa dine Befalingers Vej, og jeg vil grunde paa dine underfulde Gerninger.
Дай мені зрозуміти шлях настанов Твоїх, і я роздумувати буду над чудесами Твоїми.
28 Min Sjæl svinder hen af Bedrøvelse; oprejs mig efter dit Ord!
Розпливлася від смутку душа моя, зміцни мене згідно зі словом Твоїм.
29 Vend Løgnens Vej fra mig, og skænk mig Naade i din Lov!
Дорогу неправди віддали від мене і Законом Твоїм як милістю мене обдаруй.
30 Jeg udvalgte Trofastheds Vej; jeg satte dine Domme for mig.
Я обрав дорогу істини, закони правосуддя поставив [перед собою].
31 Jeg hang ved dine Vidnesbyrd; Herre! lad mig ikke beskæmmes.
Я прилинув до одкровень Твоїх, Господи, не дай мені осоромитися.
32 Jeg vil løbe dine Buds Vej; thi du giver mit Hjerte at aande frit.
Побіжу я дорогою заповідей Твоїх, коли ти розуміння моє розшириш.
33 Lær mig, Herre! dine Skikkes Vej, og jeg vil bevare den indtil Enden.
Навчи мене, Господи, шляху постанов Твоїх, і я буду дотримуватися його до кінця.
34 Undervis mig, at jeg maa bevare din Lov og holde den af ganske Hjerte.
Дай мені розуміння, і я дотримуватися Закону Твого буду й виконуватиму його всім серцем.
35 Led mig frem ad dine Buds Sti; thi til den har jeg Lyst;
Поведи мене стежкою заповідей Твоїх, адже на ній я знаходжу задоволення.
36 Bøj mit Hjerte til dine Vidnesbyrd og ikke til ulovlig Vinding.
Прихили серце моє до Твоїх одкровень, а не до корисливості.
37 Bortvend mine Øjne, at de ikke se til Forfængelighed; hold mig i Live paa din Vej!
Відведи очі мої, щоб не бачили марноти; оживляй мене на шляху Твоєму.
38 Opfyld for din Tjener dit Ord, som er knyttet til Frygt for dig.
Виконай усе сказане Тобою рабові Своєму, який боїться Тебе.
39 Bortvend min Forsmædelse, som jeg frygtede for; thi dine Domme ere gode.
Відверни від мене ганьбу, якої я жахаюся, адже закони правосуддя Твого добрі.
40 Se, jeg har Længsel efter dine Befalinger; hold mig i Live ved din Retfærdighed!
О, як я прагну настанов Твоїх! Оживляй мене праведністю Своєю.
41 Lad din Miskundhed, o Herre! komme over mig, din Frelse, efter dit Ord.
Нехай прийде до мене, Господи, милість Твоя, спасіння Твоє згідно зі словом Твоїм.
42 Og jeg vil svare den, som forhaaner mig, et Ord; thi jeg har sat min Lid til dit Ord.
Тоді відповім я тому, хто словом ганьбить мене, адже я слову Твоєму довіряю.
43 Og tag ikke Sandheds Ord aldeles fra min Mund; thi jeg har ventet paa dine Domme.
Ніколи не забирай слова істини від моїх вуст, бо на суди Твої [справедливі] я сподіваюся.
44 Og jeg vil stedse holde din Lov, evindelig og altid.
Я буду дотримуватися Закону Твого завжди, повік-віків,
45 Og lad mig vandre i det fri; thi jeg har søgt dine Befalinger.
і ходитиму вільно, бо настанов Твоїх я шукаю.
46 Og jeg vil tale om dine Vidnesbyrd for Konger og skal ikke beskæmmes.
І говоритиму я про одкровення Твої перед царями, і не буду осоромлений;
47 Og jeg vil søge min Lyst i dine Bud, hvilke jeg elsker.
і радітиму Твоїм заповідям, які я полюбив.
48 Og jeg vil opløfte mine Hænder til dine Bud, hvilke jeg elsker, og grunde paa dine Skikke.
Тоді простягну долоні свої до заповідей Твоїх, які я полюбив, і роздумувати буду про постанови Твої.
49 Kom Ordet til din Tjener i Hu, efterdi du lod mig haabe.
Згадай слово [Своє] до слуги Твого, на яке Ти заповів мені сподіватися.
50 Dette er min Trøst i min Elendighed; thi dit Ord har holdt mig i Live.
Це – втіха у скорботі моїй, що слово Твоє оживляє мене.
51 De hovmodige have spottet mig saa saare, jeg bøjede ikke af fra din Lov.
Зухвальці надмірно насміхаються з мене, та від Закону Твого я не ухиляюся.
52 Herre! dine Domme af Evighed kom jeg i Hu og blev trøstet.
Згадую Твої одвічні закони правосуддя, Господи, і втішаюся я.
53 Der betog mig en heftig Harme over de ugudelige, som forlade din Lov.
Жах охоплює мене через нечестивців, що Закон Твій полишають.
54 Dine Bud have været mine Sange i min Udlændigheds Hus.
Співом стали для мене постанови Твої в домі, де я мешкаю.
55 Om Natten kom jeg dit Navn i Hu, o Herre! og holdt din Lov.
Я згадую вночі ім’я Твоє, Господи, і дотримуюся Закону Твого.
56 Dette skete mig; thi dine Befalinger har jeg holdt.
Моїм він став, бо настанов Твоїх я дотримуюся.
57 Jeg sagde: Herren er min Del, jeg vil holde dine Ord.
Господи, – сказав я, – доля моя – дотримуватися Твоїх слів.
58 Jeg bad ydmygt for dit Ansigt af ganske Hjerte: Vær mig naadig efter dit Ord!
Шукав я прихильності обличчя Твого усім серцем: помилуй мене згідно зі словом Твоїм.
59 Jeg betænkte mine Veje, og jeg vil vende mine Fødder tilbage til dine Vidnesbyrd.
Я обдумував дороги свої й повертав ноги мої до одкровень Твоїх,
60 Jeg hastede og tøvede ikke med at holde dine Bud.
поспішав і не зволікав виконувати заповіді Твої.
61 De ugudeliges Garn omspændte mig; din Lov glemte jeg ikke.
Кайдани нечестивців облягли мене, та не забув я Закону Твого.
62 Midt om Natten staar jeg op, at prise dig for din Retfærdigheds Domme.
Опівночі вставав я славити Тебе за справедливі суди Твої.
63 Jeg har Samkvem med alle dem, som frygte dig, og med dem, som holde dine Befalinger.
Я спільник усім, хто боїться Тебе й хто дотримується настанов Твоїх.
64 Jorden er fuld af din Miskundhed, Herre! lær mig dine Skikke.
Милістю Твоєю, Господи, наповнена земля; навчи мене постанов Твоїх.
65 Du gjorde vel imod din Tjener, Herre! efter dit Ord.
Добре вчинив Ти зі слугою Своїм згідно зі словом Твоїм, Господи.
66 Lær mig at faa god Sans og Forstand; thi jeg tror paa dine Bud.
Доброго розуміння й пізнання навчи мене, адже я повірив заповідям Твоїм.
67 Før jeg blev ydmyget, for jeg vild, men nu holder jeg dit Ord.
Перш ніж я зазнав страждання мого, я блукав, але тепер слова Твого дотримуюся.
68 Du er god og gør godt; lær mig dine Skikke!
Добрий Ти і чиниш добро, [тож] навчи мене постанов Своїх.
69 De hovmodige have opspundet Løgn imod mig; men jeg vil holde dine Befalinger af ganske Hjerte.
Плетуть зухвальці на мене неправду, я ж усім серцем триматимусь настанов Твоїх.
70 Deres Hjerte er følesløst som Fedt; men jeg forlyster mig ved din Lov.
Нечулим, немов лій, стало їхнє серце, я ж Законом Твоїм себе підбадьорюю.
71 Det var mig godt, at jeg blev ydmyget, at jeg kunde lære dine Skikke.
Добре мені, що постраждав я, щоб навчитися постанов Твоїх.
72 Din Munds Lov er mig bedre end tusinde Stykker Guld og Sølv.
Ліпший для мене Закон Твій, аніж тисячі [зливків] золота й срібла.
73 Dine Hænder have skabt mig og beredt mig; giv mig Forstand, at jeg kan lære at kende dine Bud.
Руки Твої створили й утвердили мене; дай мені розуміння, і я навчуся заповідей Твоїх.
74 De, som frygte dig, skulle se mig og glæde sig; thi jeg haaber paa dit Ord.
Побачать мене ті, хто боїться Тебе, і зрадіють, бо на слово Твоє я сподіваюся.
75 Herre! jeg ved, at dine Domme ere Retfærdighed, og at du af Trofasthed ydmygede mig.
Я знаю, Господи, що справедливі суди Твої, і через вірність Свою Ти дав мені зазнати страждання.
76 Lad dog din Miskundhed være mig til Trøst efter dit Ord til din Tjener.
Нехай милість Твоя стане втіхою моєю, згідно зі словом Твоїм, [даним] слузі Твоєму.
77 Lad din Barmhjertighed komme over mig, at jeg maa leve; thi din Lov er min Lyst.
Нехай прийде до мене милосердя Твоє, і я оживу, адже Закон Твій – втіха моя.
78 Lad de hovmodige beskæmmes, thi uden Skel have de forurettet mig; men jeg vil grunde paa dine Befalinger.
Нехай же посоромляться зухвальці за те, що безвинно пригнічують мене; а я роздумувати буду над настановами Твоїми.
79 Lad dem vende tilbage til mig, som frygte dig, og som kende dine Vidnesbyrd.
Нехай навернуться до мене ті, хто боїться Тебе й знає одкровення Твої.
80 Lad mit Hjerte være fuldkomment efter dine Skikke, at jeg ikke skal beskæmmes.
Нехай серце моє буде невинним щодо постанов Твоїх, щоб я не осоромився.
81 Min Sjæl forsmægter af Længsel efter din Frelse; jeg haaber paa dit Ord.
Знемагає душа моя від туги за спасінням Твоїм, але я на слово Твоє сподіваюся.
82 Mine Øjne forsmægtede af Længsel efter dit Ord, idet jeg sagde: Naar vil du trøste mig?
Тануть очі мої, на слово Твоє [чекаючи] й кажучи: «Коли Ти втішиш мене?»
83 Thi jeg var ligesom en Læderflaske i Røg; dine Skikke glemte jeg ikke.
Бо я став, немов міх у диму, та постанов Твоїх я не забуваю.
84 Hvor mange ere vel din Tjeners Dage? naar vil du holde Dom over dem, som forfølge mig?
Скільки днів [відведено] слузі Твоєму? Коли ж Ти вчиниш суд над переслідувачами моїми?
85 De hovmodige grove Grave for mig, og de skikke sig ikke efter din Lov.
Зухвальці викопали мені ями всупереч Закону Твоєму.
86 Alle dine Bud ere Trofasthed; uden Grund forfølger man mig; hjælp mig!
Усі заповіді Твої – істина. Мене неправедно переслідують, допоможи мені.
87 De havde paa et lidet nær ødelagt mig i Landet; men jeg forlod ikke dine Befalinger.
Мало не згубили мене на землі, та настанов Твоїх я не залишив.
88 Hold mig i Live efter din Miskundhed, saa vil jeg bevare din Munds Vidnesbyrd.
За милістю Своєю оживи мене, і я буду дотримуватися одкровення вуст Твоїх.
89 Herre! dit Ord bestaar evindelig i Himlene.
Навіки, Господи, слово Твоє утверджене на небесах;
90 Din Trofasthed varer fra Slægt til Slægt; du befæstede Jorden, og den stod fast.
з роду в рід – вірність Твоя. Ти утвердив землю, і вона стоїть;
91 De bestaa endnu denne Dag efter dine Domme; thi de ere alle dine Tjenere.
за Твоїми законами правосуддя все стоїть донині, бо все Тобі служить.
92 Dersom ikke din Lov havde været min Lyst, da var jeg omkommen udi min Elendighed.
Якби Закон Твій не був моєю втіхою, то я загинув би в скорботі своїй.
93 Jeg skal i Evighed ikke forglemme dine Befalinger; thi ved dem holdt du mig i Live.
Я повіки не забуду настанов Твоїх, адже ними Ти оживляєш мене.
94 Din er jeg; frels mig; thi jeg søger efter dine Befalinger.
Я – Твій, врятуй же мене, адже прагну я настанов Твоїх.
95 De ugudelige biede paa mig for at lægge mig øde; jeg vil give Agt paa dine Vidnesbyrd.
Нечестиві очікують, щоб погубити мене, та я роздумую над одкровеннями Твоїми.
96 Jeg har set Ende paa al Fuldkommenhed; men dit Bud strækker sig saare vidt.
Я бачив межу всілякої досконалості, та заповідь Твоя безмежно широка!
97 Hvor kær har jeg din Lov! den er min Tanke den ganske Dag.
Як люблю я Закон Твій! Роздумую над ним цілий день.
98 Dine Bud gøre mig visere end mine Fjender; thi de ere for mig evindelig.
Заповіддю Своєю Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх, бо вона навіки зі мною.
99 Jeg blev klogere end alle mine Lærere; thi dine Vidnesbyrd ere min Tanke.
Я став розумнішим від усіх вчителів моїх, бо одкровення Твої – мої роздуми.
100 Jeg er bleven forstandigere end de gamle; thi jeg har bevaret dine Befalinger.
Я розумію більше, ніж старці, бо настанови Твої дотримую.
101 Jeg holdt mine Fødder tilbage fra al Ondskabens Sti, at jeg kunde holde dit Ord.
Від усілякої лихої стежки утримую ноги мої, щоб виконувати Твоє слово.
102 Jeg afveg ikke fra dine Domme; thi du har lært mig det.
Від Твоїх законів правосуддя не відступаю, адже Ти навчаєш мене.
103 Hvor vare dine Ord søde for min Gane, mere end Honning for min Mund.
Які солодкі для мого піднебіння слова Твої! Вони солодші, ніж мед, для вуст моїх.
104 Jeg er bleven forstandig af dine Befalinger; derfor hader jeg al Løgnens Sti.
Від настанов Твоїх я набираюсь розуміння, тому ненавиджу всяку стежку неправди.
105 Dit Ord er en Lygte for min Fod og et Lys paa min Sti.
Слово Твоє – світильник для ноги моєї і світло для стежки моєї.
106 Jeg har svoret og holdt det, at jeg vilde bevare din Retfærdigheds Domme.
Присягнув я виконувати справедливі закони правосуддя Твого і виконаю це.
107 Jeg er saare plaget; Herre! hold mig i Live efter dit Ord.
Постраждав я занадто, Господи, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
108 Lad min Munds frivillige Ofre behage dig, Herre! og lær mig dine Domme.
Добровільні жертви вуст моїх нехай приємними будуть Тобі, Господи, і навчи мене Твоїх законів правосуддя.
109 Jeg gaar altid med Livet i Hænderne; dog har jeg ikke glemt din Lov.
Душа моя завжди в моїй руці, та Закону Твого я не забуваю.
110 De ugudelige lagde Snarer for mig; dog for jeg ikke vild fra dine Befalinger.
Нечестиві розставили тенета для мене, але від настанов Твоїх я не ухиляюся.
111 Jeg fik dine Vidnesbyrd til Arv evindelig; thi de ere mit Hjertes Glæde.
Я прийняв, як вічний спадок, одкровення Твої, адже вони – радість мого серця.
112 Jeg bøjede mit Hjerte til at gøre efter dine Skikke evindelig indtil Enden.
Нахилив я серце своє до того, щоб дотримувати постанови Твої повіки, до кінця.
113 De tvesindede hader jeg; men din Lov elsker jeg.
Ненавиджу двоєдушних людей, а Закон Твій люблю.
114 Du er mit Skjul og mit Skjold; jeg haaber paa dit Ord.
Ти – сховище моє й щит; на слово Твоє сподіваюся.
115 Viger fra mig, I onde! og jeg vil bevare min Guds Bud.
Відступіться від мене, злодії, і я буду дотримуватися заповідей Бога мого.
116 Ophold mig efter dit Ord, at jeg maa leve, og lad mig ikke blive til Skamme med mit Haab!
Підтримай мене згідно зі словом Твоїм, і я житиму; і не дай мені осоромитися в надії моїй.
117 Styrk mig, at jeg maa blive frelst, og jeg vil altid se hen til dine Skikke.
Підтримай мене, і я буду врятований, і постанови Твої завжди споглядатиму.
118 Du forkaster alle dem, som fare vild fra dine Skikke; thi deres Svig er Løgn.
Ти відкидаєш усіх, хто ухиляється від постанов Твоїх, бо хитрощі їхні – неправда.
119 Du lod alle de ugudelige paa Jorden svinde bort som Skum; derfor elsker jeg dine Vidnesbyrd.
Немов золу, відкинеш Ти усіх нечестивців землі; тому я полюбив одкровення Твої.
120 Af Frygt for dig gyste min Krop, og jeg frygtede for dine Domme.
Тремтить від страху перед Тобою тіло моє, і судів Твоїх я боюся.
121 Jeg gjorde Ret og Retfærdighed; du vil ikke overgive mig til dem, som gøre mig Vold!
Я чинив правосудно й справедливо, – не залишай же мене [на поталу] моїм гнобителям.
122 Vær Borgen for din Tjener, ham til Bedste; lad de hovmodige ikke gøre mig Vold.
Заступися за слугу Свого на добро, не дай зухвалим пригнічувати мене.
123 Mine Øjne forsmægte af Længsel efter din Frelse og efter din Retfærdigheds Ord.
Очі мої тануть, чекаючи на Твій порятунок і на слова Твоєї правди.
124 Gør med din Tjener efter din Miskundhed, og lær mig dine Skikke!
Вчини з рабом Своїм за милістю Твоєю й навчи мене постанов Своїх.
125 Jeg er din Tjener; undervis mig, at jeg maa kende dine Vidnesbyrd.
Я – слуга Твій, настав мене, і я пізнаю одкровення Твої.
126 Det er Tid, at Herren gør noget; de have brudt din Lov.
Час діяти, Господи: Законом Твоїм знехтували.
127 Derfor elsker jeg dine Bud mere end Guld og mere end fint Guld.
Тому полюбив я заповіді Твої більше від золота, щирого золота;
128 Derfor holder jeg alle dine Befalinger om alle Ting for at være rette; jeg hader al Løgnens Vej.
тому всі настанови Твої визнаю справедливими, а всіляку стежку неправди ненавиджу.
129 Dine Vidnesbyrd ere underfulde; derfor bevarer min Sjæl dem.
Дивовижні одкровення Твої, тому душа моя береже їх.
130 Dine Ords Aabenbaring spreder Lys og gør de enfoldige forstandige.
Розкриття Твоїх слів просвітлює, напоумлює простих.
131 Jeg oplod min Mund og higede; thi jeg havde Længsel efter dine Bud.
Уста свої розкриваю й прагну, бо жадаю заповідей Твоїх.
132 Vend dig til mig, og vær mig naadig efter din Vis imod dem, der elske dit Navn.
Обернися до мене й змилуйся, як [зазвичай поводишся] Ти справедливо з тими, хто любить ім’я Твоє.
133 Befæst mine Trin ved dit Ord, og lad ingen Uret herske over mig!
Зміцни мої стопи словом Твоїм і не дай жодному беззаконню оволодіти мною.
134 Udløs mig af Menneskers Vold, saa vil jeg holde dine Befalinger.
Визволи мене від гноблення людського, і я дотримуватися буду настанов Твоїх.
135 Lad dit Ansigt lyse over din Tjener, og lær mig dine Skikke!
Обличчям Своїм осяй слугу Твого й навчи мене постанов Твоїх.
136 Der nedflød Vandstrømme af mine Øjne, fordi man ikke holdt din Lov.
Потоками водними течуть мої очі, бо не дотримуються Закону Твого.
137 Du er retfærdig, Herre! og dine Domme ere retvise.
Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138 Du har sat dine Vidnesbyrd som Retfærdighed og Trofasthed overmaade.
Одкровення, заповідані Тобою, досконало справедливі й істинні.
139 Min Nidkærhed har lagt mig øde; thi mine Modstandere have glemt dine Ord.
Знесилився я через ревність мою, бо забули мої супротивники слова Твої.
140 Dit Ord er saare lutret, og din Tjener elsker det.
Слово Твоє випробуване досконало, і слуга Твій любить його.
141 Jeg er liden og foragtet; men jeg glemmer ikke dine Befalinger.
Я нікчемний і зганьблений, [але] настанов Твоїх не забуваю.
142 Din Retfærdighed er Ret evindelig, og din Lov er Sandhed.
Правда Твоя – правда вічна, і Закон Твій – істина.
143 Angest og Trængsel ramte mig; dine Bud ere min Lyst.
Тіснота й скорбота спіткали мене, [але] заповіді Твої – втіха моя.
144 Dine Vidnesbyrd ere Ret evindelig; undervis mig, saa lever jeg.
Правда одкровень Твоїх вічна, напоум мене, і я житиму.
145 Jeg har raabt af ganske Hjerte; bønhør mig, Herre! jeg vil bevare dine Skikke.
Я кличу всім серцем – дай мені відповідь, Господи, і я буду дотримуватися постанов Твоїх.
146 Jeg har raabt til dig; frels mig, og jeg vil holde fast ved dine Vidnesbyrd.
Я кличу Тебе, врятуй мене, і я буду дотримуватись одкровень Твоїх.
147 Jeg kom aarle i Daggry og raabte; jeg har haabet paa dit Ord.
Перед ранковими сутінками волаю я, на слово Твоє сподіваюся.
148 Mine Øjne vare vaagne før Nattevagterne for at grunde paa dit Ord.
Випереджають очі мої ранкову сторожу, щоб роздумувати над словом Твоїм.
149 Hør min Røst efter din Miskundhed; Herre! hold mig i Live efter dine Domme;
Почуй мій голос заради милості Твоєї, Господи, відповідно до [справедливого] суду Твого оживи мене.
150 De nærmede sig, som jage efter Skændselsgerninger; de vare langt borte fra din Lov.
Наблизилися до мене зловмисники, [та] від Закону Твого віддалилися.
151 Nær er du, o Herre! og alle dine Bud ere Sandhed.
Ти ж близько, Господи, і всі заповіді Твої – істина.
152 Jeg har forlængst hentet Kundskab af dine Vidnesbyrd; thi du har grundfæstet dem evindelig.
Здавна знаю я про одкровення Твої, що Ти їх встановив навіки.
153 Se min Elendighed, og udfri mig; thi din Lov har jeg ikke glemt.
Поглянь на приниження моє й визволи мене, адже Закону Твого не забуваю я.
154 Udfør min Sag, og genløs mig; hold mig i Live efter dit Ord.
Вступися в судову тяганину мою й визволи мене, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
155 Frelsen er fjern fra de ugudelige; thi de søge ikke dine Skikke.
Далеке від нечестивців спасіння, бо не шукають постанов Твоїх.
156 Stor er din Barmhjertighed, o Herre! hold mig i Live efter dine Domme!
Щедроти Твої численні, Господи, оживи мене відповідно до [справедливого] суду Твого.
157 Mine Forfølgere og Modstandere ere mange; jeg har ikke bøjet mig fra dine Vidnesbyrd.
Численні переслідувачі й супротивники мої, але від одкровень Твоїх я не ухиляюся.
158 Jeg har set de troløse og væmmedes ved dem; thi de holde ikke dit Ord.
Дивлюся на відступників з огидою, бо слова Твого вони не дотримують.
159 Se, hvor jeg har elsket dine Befalinger; Herre! hold mig i Live efter din Miskundhed.
Подивися, як люблю я Твої настанови, Господи, заради милості Твоєї оживи мене.
160 Summen af dit Ord er Sandhed, og evig er al din Retfærdigheds Dom.
Сутність слів Твоїх – істина, вічні справедливі закони правосуддя Твого.
161 Fyrster forfulgte mig uden Aarsag, men mit Hjerte frygtede for dit Ord.
Князі переслідують мене безвинно, але серце моє боїться Твого слова.
162 Jeg glæder mig over dit Ord som den, der finder et stort Bytte.
Радію я слову Твоєму, наче спіткав здобич велику.
163 Jeg hader Løgn og har Vederstyggelighed dertil; din Lov elsker jeg.
Я ненавиджу неправду, бриджуся нею, Закон же Твій люблю.
164 Jeg lovede dig syv Gange om Dagen for din Retfærdigheds Dommes Skyld.
Сім разів на день прославляю Тебе за справедливі суди Твої.
165 Der er stor Fred for dem, som elske din Lov, og der er ikke Anstød for dem.
Великий мир у тих, хто любить Закон Твій, немає в них спотикання.
166 Jeg ventede paa din Frelse, Herre! og jeg udførte dine Bud.
Очікую спасіння Твого, Господи, і виконую заповіді Твої.
167 Min Sjæl holdt dine Vidnesbyrd, og jeg elskede dem saare.
Душа моя береже одкровення Твої і любить їх дуже.
168 Jeg holdt dine Befalinger og dine Vidnesbyrd; thi alle mine Veje ere aabenbare for dig.
Я дотримуюсь настанов і одкровень Твоїх, бо всі дороги мої перед Тобою.
169 Lad mit Raab komme nær for dit Ansigt, Herre! og undervis mig efter dit Ord!
Нехай наблизиться волання моє до обличчя Твого, Господи, дай мені розуміння, що відповідає слову Твоєму.
170 Lad min ydmyge Begæring komme for dit Ansigt; fri mig efter dit Ord!
Нехай прийде благання моє перед обличчя Твоє, визволи мене за словом Твоїм.
171 Mine Læber skulle udgyde Lovsang; thi du lærer mig dine Skikke.
Переливатимуться вуста мої хвалою, коли Ти навчиш мене постанов Своїх.
172 Min Tunge skal genlyde af dit Ord; thi alle dine Bud ere Retfærdighed.
Проголошуватиме язик мій слово Твоє, бо всі заповіді Твої – справедливі.
173 Lad din Haand være mig til Hjælp; thi jeg har udvalgt dine Befalinger.
Нехай рука Твоя буде мені допомогою, адже я обрав Твої настанови.
174 Jeg har Længsel efter din Frelse, Herre! og din Lov er min Lyst.
Я прагну спасіння Твого, Господи, і Закон Твій – втіха моя.
175 Maatte min Sjæl dog leve og love dig, og dine Domme hjælpe mig!
Нехай живе душа моя й прославляє Тебе і нехай допоможуть мені Твої закони правосуддя.
176 Jeg har faret vild; opsøg din Tjener som det fortabte Faar; thi dine Bud har jeg ikke glemt.
Заблукав я, немов вівця загублена. Шукай слугу Свого, адже заповідей Твоїх я не забув.
