Salme 118
1 Priser Herren; thi han er god; thi hans Miskundhed er evindelig.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Israel sige: Hans Miskundhed er evindelig.
Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
3 De af Arons Hus sige: Hans Miskundhed er evindelig.
Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
4 De, som frygte Herren, sige: Hans Miskundhed er evindelig.
Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
5 I Trængselen kaldte jeg paa Herren; Herren bønhørte mig i det fri.
У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
6 Herren er med mig, jeg vil ikke frygte, hvad kan et Menneske gøre mig?
Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
7 Herren er med mig, han er min Hjælper; og jeg skal se min Glæde paa mine Avindsmænd.
Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
8 Det er bedre at sætte Lid til Herren end at forlade sig paa Mennesker.
Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
9 Det er bedre at sætte Lid til Herren end at forlade sig paa Fyrster.
краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
10 Alle Hedninger have omringet mig; i Herrens Navn vil jeg nedhugge dem.
Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
11 De have omringet mig, ja, de have omringet mig; i Herrens Navn vil jeg nedhugge dem.
Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
12 De have omringet mig som Bier, de ere udslukte som Ild i Torne; i Herrens Navn vil jeg nedhugge dem.
Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
13 Du stødte mig haardt, at jeg skulde falde; men Herren hjalp mig.
Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
14 Herren er min Styrke og min Sang, og han blev mig til Frelse.
Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
15 Fryds og Frelses Røst er i de retfærdiges Telte; Herrens højre Haand skaber Kraft.
Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
16 Herrens højre Haand er ophøjet, Herrens højre Haand skaber Kraft.
Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
17 Jeg skal ikke dø, men jeg skal leve, og jeg skal fortælle Herrens Gerninger.
Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
18 Herren tugtede mig vel, men gav mig ikke hen i Døden.
Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
19 Lader Retfærdigheds Porte op for mig, jeg vil gaa ind ad dem, jeg vil takke Herren.
Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
20 Denne er Herrens Port, de retfærdige skulle gaa ind ad den.
„Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
21 Jeg vil takke dig; thi du bønhørte mig, og du blev mig til Frelse.
Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
22 Den Sten, som Bygningsmændene forkastede, er bleven til en Hovedhjørnesten.
Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
23 Af Herren er dette sket, det er underligt for vore Øjne.
від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
24 Denne er Dagen, som Herren har beredt; lader os fryde og glæde os paa den!
Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
25 Kære Herre! frels dog; kære Herre! lad det dog lykkes.
Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
26 Velsignet være den, som kommer i Herrens Navn; vi velsigne eder fra Herrens Hus.
Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
27 Herren er Gud, og han lod lyse for os; binder Højtidsofferet med Reb, indtil det bringes til Alterets Horn.
Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
28 Du er min Gud, og jeg vil takke dig; min Gud, jeg vil ophøje dig.
Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
29 Priser Herren; thi han er god; thi hans Miskundhed varer evindelig.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
