Salme 116
1 Jeg elsker Herren; thi han hører min Røst, mine ydmyge Begæringer.
2 Thi han har bøjet sit Øre til mig, og hele mit Liv igennem vil jeg paakalde ham.
бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кли́катиму в свої дні!
3 Dødens Reb have omspændt mig, og Helvedes Angest har fundet mig; jeg finder Angest og Bedrøvelse. (Sheol h7585)
Болі смерти мене оточи́ли і знайшли мене му́ки шео́лу, нещастя та сму́ток знайшов я! (Sheol h7585)
4 Men jeg paakalder Herrens Navn: Kære Herre! udfri min Sjæl!
А я в Ім'я́ Господа кличу: „О Господи, ви́зволи ж душу мою!“
5 Herren er naadig og retfærdig, og vor Gud er barmhjertig.
Господь милости́вий та справедливий, і наш Бог милосердний!
6 Herren bevarer de enfoldige; jeg var ringe, dog frelste han mig.
Пильнує Господь недосві́дчених, — став я нужде́нний, та Він допомо́же мені!
7 Min Sjæl! kom tilbage til din Ro; thi Herren har gjort vel imod dig.
Вернися, о душе́ моя, до свого відпочи́нку, бо Госпо́дь робить добре тобі,
8 Thi du udfriede min Sjæl fra Døden, mit Øje fra Graad, min Fod fra Stød.
бо від смерти Ти ви́зволив душу мою, від сльози́ — моє око, ногу мою від спотика́ння.
9 Jeg vil vandre for Herrens Ansigt i de levendes Lande.
Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!
10 Jeg troede, derfor talte jeg; jeg var saare plaget.
Я вірив, коли говорив: „Я сильно пригні́чений!“
11 Jeg sagde, der jeg forfærdedes: Hvert Menneske er en Løgner.
Я сказав був у по́спіху: Кожна люди́на говорить неправду!“
12 Hvorledes skal jeg betale Herren alle hans Velgerninger imod mig?
Чим я відплачу́ Господе́ві за всі доброді́йства Його на мені?
13 Frelsens Kalk vil jeg tage og paakalde Herrens Navn.
Я чашу спасі́ння прийму́, і прикли́чу Господнє Ім'я́!
14 Jeg vil betale Herren mine Løfter, og det for alt hans Folks Øjne.
Прися́ги свої Господе́ві я ви́конаю перед усім наро́дом Його́!
15 Kostbar i Herrens Øjne er hans helliges Død.
Дорога́ в очах Господа смерть богобі́йних Його!
16 Ak, Herre —! thi jeg er din Tjener; jeg er din Tjener, din Tjenestekvindes Søn, du har løst mine Baand.
О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї неві́льниці, — Ти кайда́ни мої розв'яза́в!
17 Dig vil jeg ofre Takoffer og paakalde Herrens Navn.
Я жертву подяки Тобі принесу́, і Господнім Ім'я́м буду кли́кати!
18 Jeg vil betale Herren mine Løfter og det for alt hans Folks Øjne,
Прися́ги свої Господе́ві я виконаю перед усім наро́дом Його,
19 i Herrens Hus's Forgaarde, midt i dig, Jerusalem! Halleluja!
на подві́р'ях Господнього Дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілу́я!
