Salme 105
1 Priser Herren, paakalder hans Navn, kundgører hans Gerninger iblandt Folkene!
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Synger for ham, spiller for ham, taler om alle hans underfulde Gerninger!
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Roser eder af hans hellige Navn; deres Hjerte glæder sig, som søge Herren!
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Spørger efter Herren og hans Magt, søger hans Ansigt alle Tider!
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Ihukommer hans underfulde Gerninger, som han har gjort, hans Jærtegn og hans Munds Domme.
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 I, hans Tjener Abrahams Sæd! Jakobs Børn, hans udvalgte!
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 Han er Herren vor Gud; hans Domme ere over al Jorden.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Han kommer evindelig sin Pagt i Hu, det Ord, som han har befalet til tusinde Slægter,
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 som han har indgaaet med Abraham, og sin Ed til Isaak,
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 hvilken han opstillede for Jakob til en Skik, for Israel til en evig Pagt
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 sigende: Dig vil jeg give Kanaans Land til eders Arvs Lod;
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 der de vare en liden Hob, faa og fremmede deri;
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 og de vandrede fra Folk til Folk, fra et Rige til et andet Folkefærd.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 Han tillod intet Menneske at gøre dem Vold og revsede Konger for deres Skyld:
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 “Rører ikke mine salvede og gører ikke mine Profeter noget ondt”.
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 Og han kaldte Hunger over Landet, han formindskede alt Brøds Forraad.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 Han sendte en Mand forud for dem; til Træl blev Josef solgt.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 De plagede hans Fødder i Stokken; han selv kom i Jern
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 indtil den Tid, da hans Ord traf ind, da Herrens Tale havde lutret ham.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Kongen sendte hen og lod ham løs; han, som herskede over Folkene, gav ham fri.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 Han satte ham til Herre over sit Hus og til Hersker over alt sit Gods,
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 at han kunde binde hans Fyrster efter sin Villie og lære hans Ældste Visdom.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Saa kom Israel til Ægypten og Jakob boede som fremmed i Kams Land.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 Men sit Folk gjorde han saare frugtbart og mægtigere end dets Modstandere.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 Disses Sind omskiftede han, saa at de hadede hans Folk og handlede træskelig imod hans Tjenere.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 Han sendte Mose, sin Tjener, Aron, som han havde udvalgt.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 De kundgjorde hans Tegns Ord iblandt dem og hans Undere i Kams Land.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Han sendte Mørke og lod det blive mørkt, og de vare ikke genstridige imod hans Ord.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 Han vendte deres Vande om til Blod og dræbte deres Fisk.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 Deres Land vrimlede af Frøer lige indtil i deres Kongers Kamre.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 Han talte, saa kom der Utøj, Lus, over hele deres Landemærke.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Han lod deres Regnbyger blive til Hagel, til Ildslue i deres Land.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 Og han slog deres Vinstokke og deres Figentræer og sønderbrød Træerne inden deres Landemærke.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 Han talte, saa kom der Græshopper og Høskrækker, og der var ikke Tal paa dem.
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 Og de aade alle Urter i deres Land, og de aade Frugten paa deres Mark.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 Han slog og alt førstefødt i deres Land, Førstegrøden af al deres Kraft.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Men hine førte han ud med Sølv og Guld, og der var ingen skrøbelig iblandt deres Stammer.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Ægypten blev glad, der de droge ud; thi Frygt for dem var falden paa det.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Han udbredte en Sky til Skjul og en Ild til at lyse om Natten.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 De bade, saa lod han Vagtler komme og mættede dem med Himmelbrød.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 Han oplod en Klippe, og der flød Vand, det løb igennem de tørre Steder som en Flod.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 Thi han kom sit hellige Ord i Hu og sin Tjener Abraham.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 Og han førte sit Folk ud med Glæde, sine udvalgte med Frydeskrig.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 Og han gav dem Hedningernes Lande; og de arvede, hvad Folkene havde haft Møje for,
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 paa det de skulde holde hans Skikke og bevare hans Love. Halleluja!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
