Ordsprogene 4
1 Hører, I Sønner! en Faders Undervisning og giver Agt for at faa Forstand;
Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
2 thi jeg har givet eder en god Lærdom; forlader ikke min Lov!
бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
3 Thi jeg var min Faders Søn, min Moders ømme og eneste Barn.
бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
4 Og han lærte mig og sagde til mig: Lad dit Hjerte holde fast ved mit Ord, bevar mine Bud, saa skal du leve.
І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
5 Køb Visdom, køb Forstand, glem ikke og vig ikke fra min Munds Ord.
Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
6 Forlad den ikke, saa skal den bevare dig, elsk den, saa skal den bevogte dig.
не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
7 Visdommens Begyndelse er: Køb Visdom, og for al din Ejendom køb Forstand!
Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
8 Ophøj den, saa skal den ophøje dig, naar du tager den i Favn, saa skal den ære dig.
Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
9 Den skal sætte en yndig Krans paa dit Hoved, den skal give dig en dejlig Krone.
вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
10 Hør, min Søn! og tag imod mine Ord, saa skulle dine Leveaar blive mange.
Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
11 Jeg underviser dig om Visdoms Vej, jeg leder dig paa jævne Stier.
дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
12 Naar du gaar, skal din Gang ikke blive trang, og naar du løber, skal du ikke støde dig.
коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
13 Hold fast ved Undervisning, lad den ikke fare, bevar den; thi den er dit Liv.
Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
14 Kom ikke paa de ugudeliges Sti, og gak ikke frem paa de ondes Vej!
На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
15 Lad den ligge, gak ikke frem paa den, vig fra den og gak forbi!
покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
16 Thi de sove ikke, naar de ikke have gjort ilde; og deres Søvn flyr fra dem, naar de ikke have bragt nogen til Fald.
бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
17 Thi de æde Ugudeligheds Brød og drikke Uretfærdigheds Vin.
Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
18 Og de retfærdiges Sti er som et skinnende Lys, der bliver klarere og klarere indtil Middag.
А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
19 De ugudeliges Vej er som Mørket, de vide ikke, hvorpaa de skulle støde sig.
Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
20 Min Søn! giv Agt paa mine Ord, bøj dit Øre til min Tale.
Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
21 Lad dem ikke vige fra dine Øjne, bevar dem i dit Hjerte!
Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
22 Thi de ere Liv for hver den, som finder dem, og Lægedom for hans hele Legeme.
Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
23 Bevar dit Hjerte fremfor alt det, der forvares; thi fra det udgaar Livet.
Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
24 Hold dig fri for Munds Vanartighed, og lad Læbers Forvendthed være langt fra dig!
Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
25 Lad dine Øjne se ligefrem, og lad dine Øjenlaage være ret frem for dig!
Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
26 Overvej vel din Fods Sti, og alle dine Veje skulle faa Fasthed.
Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27 Bøj ikke af til højre eller venstre, vend din Fod fra det onde!
не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
