Ordsprogene 3
1 Min Søn! glem ikke min Lov, men lad dit Hjerte bevare mine Bud.
Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
2 Thi et langt Liv og mange Aar at leve i og Fred skulle de bringe dig rigeligt.
бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
3 Miskundhed og Sandhed forlade dig ej; bind dem om din Hals, skriv dem paa dit Hjertes Tavle;
Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
4 saa skal du finde Naade og god Forstand for Guds og Menneskens Øjne.
і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
5 Forlad dig paa Herren af dit ganske Hjerte, men forlad dig ikke fast paa din Forstand!
Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
6 Kend ham paa alle dine Veje, og han skal gøre dine Stier rette.
Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
7 Vær ikke viis i dine egne Øjne; frygt Herren, og vig fra det onde!
Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 Det skal være en Lægedom for din Navle og en Vædske for dine Ben.
Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
9 Ær Herren af dit Gods og af al din Avls Førstegrøde:
Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
10 Saa skulle dine Lader blive fulde med Overflod og dine Persekar flyde over af Most.
і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
11 Min Søn! foragt ikke Herrens Tugt, og vær ikke utaalmodig ved hans Revselse.
Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
12 Thi Herren revser den, som han elsker, og som en Fader den Søn, i hvem han har Behag.
бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
13 Saligt er det Menneske, som har fundet Visdom, og det Menneske, som vinder Forstand.
Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
14 Thi det er bedre at købe den end at købe Sølv, og at vinde den er bedre end Guld.
бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
15 Den er dyrebarere end Perler og alt det, du har Lyst til, kan ikke lignes ved den.
дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
16 I dens højre Haand er langt Liv, i dens venstre er Rigdom og Ære.
Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
17 Dens Veje ere yndige Veje, og alle dens Stier ere Fred.
Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
18 Den er Livsens Træ for dem, som gribe den, og hver den, som holder fast paa den, skal prises salig.
Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
19 Herren har grundfæstet Jorden med Visdom, han har beredt Himlene med Forstand.
Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
20 Ved hans Kundskab skiltes Dybene, og ved den dryppe Skyerne med Dug.
Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
21 Min Søn! lad dem ikke vige fra dine Øjne, bevar Fasthed og Kløgt.
Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
22 Og de skulle være Liv for din Sjæl og et Smykke for din Hals.
і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
23 Da skal du vandre tryggelig paa din Vej, og du skal ikke støde din Fod.
Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
24 Naar du lægger dig, da skal du ikke frygte, og naar du har lagt dig, skal din Søvn være sød.
Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
25 Du skal ikke frygte for pludselig Skræk, ej heller for Ødelæggelsen over de ugudelige, naar den kommer.
Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
26 Thi Herren skal være dit Haab, og han skal bevare din Fod fra at fanges.
бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
27 Hold ikke godt tilbage fra dem, som trænge dertil, naar din Haand har Evne til at gøre det.
Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
28 Sig ikke til din Næste: Gak bort og kom igen, og i Morgen vil jeg give, naar du dog har det.
не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
29 Optænk ikke ondt imod din Ven, naar han bor tryggelig hos dig.
Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
30 Træt ikke med et Menneske uden Aarsag, naar han ikke har gjort dig ondt.
Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
31 Misund ikke en Voldsmand, og udvælg ikke nogen af alle hans Veje!
Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
32 Thi Herren har Vederstyggelighed til den, som er forvendt, men hans fortrolige Omgang er med de oprigtige.
бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
33 Herrens Forbandelse er i den ugudeliges Hus, men han velsigner de retfærdiges Bolig.
Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
34 Dersom de ere Spottere, da skal han spotte dem, men de ydmyge skal han give Naade.
з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
35 De vise skulle arve Ære, men Daarerne skulle faa Skam til Del.
Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
