Ordsprogene 20
1 Vin er en Spotter, stærk Drik en Larmer, og hver som raver deraf, bliver ikke viis.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Den Forfærdelse, en Konge vækker, er som en ung Løves Brølen; den, som fortørner ham, synder imod sit Liv.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Det er en Ære for en Mand at blive fra Trætte, men hver Daare vælter sig ind i den.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Fordi det er Vinter, vil den lade ikke pløje; om Høsten vil han søge, og der er intet.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Raad i en Mands Hjerte er dybt Vand, men en forstandig Mand drager det op.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Mange Mennesker udraabe hver sin Kærlighed; men hvo finder en trofast Mand?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 Den, som vandrer frem i sin Oprigtighed, er retfærdig; lyksalige ere hans Børn efter ham.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 En Konge, som sidder paa Domstolen, udskiller alle onde med sine Øjne.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Hvo kan sige: Jeg har renset mit Hjerte; jeg er ren for min Synd?
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 To Slags Vægt og to Slags Efa, de ere begge en Vederstyggelighed for Herren.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Ogsaa af sine Gerninger kendes den unge, om han er ren, og om hans Gerning er ret.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 Et Øre, som hører, og et Øje, som ser, ogsaa dem begge har Herren gjort.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Elsk ikke Søvn, at du ikke skal blive fattig; slaa dine Øjne op, saa skal du mættes af Brød.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 Det er slet! det er slet! siger Køberen; men naar han gaar bort, da roser han sig.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Der er Guld og mange Perler til; men Kundskabs Læber ere et dyrebart Kar.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Naar en gaar i Borgen for en fremmed, saa tag hans Klæder; og tag Pant af ham, naar det er for den ubekendte.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Brød, tjent ved Bedrag, smager en Mand vel; men siden bliver hans Mund fuld af Grus.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Beslutninger efter Raadslagning bestaa; før da Krig efter fornuftig Ledelse!
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Den, der gaar om som en Bagvadsker, aabenbarer Hemmeligheder; og indlad dig ikke med den, som er aabenmundet.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 Hvo som bander sin Fader eller sin Moder, hans Lampe skal udslukkes midt i Mørket.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Den Arv, som man i Førstningen higer efter, den skal ikke velsignes paa det sidste.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Sig ikke: Jeg vil betale ondt; bi efter Herren, og han skal frelse dig.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 To Slags Vægt er en Vederstyggelighed for Herren, og falske Vægtskaaler ere ikke gode.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 En Mands Gang er at Herren, og hvad forstaar et Menneske sig paa sin Vej?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Det er Mennesket en Snare ubesindigt at sige: „Helligt!‟ og først efter Løfterne betænke det.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 En viis Konge udskiller de ugudelige og lader Hjulet gaa over dem.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Menneskens Aand er en Lampe fra Herren; den ransager alle Lønkamre i hans Indre.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Miskundhed og Sandhed bevare en Konge, og han støtter sin Trone ved Miskundhed.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 En Pryd for de unge er deres Kraft, og et Smykke for de gamle ere de graa Haar.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 En Salvelse for den onde ere Striber af Saar og Slag, der trænge dybt ind i hans Krop.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
