4 Mosebog 27

1 Og nu fremkom Døtrene af Zelafehad, som var en Søn af Hefer, der var en Søn af Gilead, der var en Søn af Makir, Manasse Søn, af Manasse, Josefs Søns, Slægter; og dette var hans Døtres Navne: Mahela og Noa og Hogla og Milka og Thirza.

І прийшли до́чки Целофхада, сина Хеферового, сина Ґілеадового, сина Махірового, сина Манасіїного, з ро́дів Манасії, сина Йо́сипового, а оце ймення дочо́к його: Махла, Ноа, і Хоґла, і Мілка, і Тірца.

2 Og de stode frem for Mose Ansigt og for Eleasars, Præstens, Ansigt og for Fyrsternes og al Menighedens Ansigt, for Forsamlingens Pauluns Dør, og sagde:

І стали вони перед Мойсеєм і перед священиком Елеазаром та перед начальниками, і всією громадою при вході скинії заповіту, говорячи:

3 Vor Fader er død i Ørken, og han var ikke iblandt det Selskab, som samlede sig imod Herren i Koras Selskab; men han døde i sin Synd, og han havde ikke Sønner.

„Наш ба́тько помер у пустині, і він не був серед громади змо́вників на Господа в Кореєвій громаді, бо він помер за свій гріх, а синів він не мав.

4 Hvi skal da vor Faders Navn udelukkes af hans Slægt, fordi han ingen Søn havde? giv os Ejendom midt iblandt vor Faders Brødre!

Чому ймення нашого батька буде відняте з-посеред його роду, що немає в нього сина? Дай же нам володіння серед братів нашого батька!“

5 Og Mose fremførte deres Sag for Herrens Ansigt.

І приніс Мойсей їхню справу перед Господнє лице.

6 Og Herren sagde saaledes til Mose:

І сказав Господь до Мойсея, говорячи:

7 Zelafehads Døtre tale ret, du skal give dem Ejendom til Arv midt iblandt deres Faders Brødre, og du skal lade deres Faders Arv gaa over til dem.

„Целофхадові до́чки слушно говорять. Конче даси їм володіння спадко́ве серед братів їхнього батька, і зробиш, щоб перейшла їм спадщина їхнього батька.

8 Og til Israels Børn skal du tale og sige: Naar en Mand dør og har ingen Søn, da skulle I lade hans Arv gaa over til hans Datter.

А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Коли хто помре, а сина в нього нема, то зробите, щоб спа́док його перейшо́в дочці його.

9 Og dersom han ingen Datter har, da skulle I give hans Brødre hans Arv.

А якщо в нього немає дочки́, то дасте спа́дщину його братам його.

10 Og dersom han ingen Brødre har, da skulle I give hans Faders Brødre hans Arv.

А якщо в нього немає братів, то дасте спа́док його братам батька його.

11 Men dersom hans Fader ingen Brødre har, da skulle I give hans Arv til hans næste Slægt, til den, som er hans nærmeste paarørende af hans Slægt, og denne skal arve den; og det skal være for Israels Børn en beskikket Ret, som Herren har befalet Mose.

А якщо в його батька немає братів, то дасте спа́дщину його ро́дичеві, близькому йому з його роду, і він посяде його. А це стане для Ізраїлевих синів на правну постанову, як Господь наказав був Мойсеєві“.

12 Og Herren sagde til Mose: Gak op paa dette Bjerg Abarim og bese Landet, som jeg har givet Israels Børn.

І сказав Господь до Мойсея: „Вийди на цю го́ру Аварім, і побач той край, що Я дав Ізра́їлевим синам

13 Og naar du har beset det, da skal ogsaa du samles til dit Folk, ligesom Aron din Broder blev samlet,

І побачиш його, і будеш прилу́чений до своєї рідні і ти, як був прилучений твій брат Ааро́н,

14 efterdi I vare genstridige imod min Mund i den Ørk Zin, da Menigheden yppede Kiv, der I skulde have helliget mig for deres Øjne ved Vandet; det er Kivevandet i Kades, udi den Ørk Zin.

бо ви були неслухня́ні наказам Моїм у пустині Цін при сварці громади, щоб явилася святість Моя через воду на їхніх оча́х“. Це вода Меріви Кадеської в пустині Цін.

15 Og Mose talede til Herren og sagde:

І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

16 Vilde dog Herren, som er alt Køds Aanders Gud, beskikke en Mand over Menigheden,

„Нехай призна́чить Господь, Бог ду́хів і кожного тіла, чоловіка над громадою,

17 som kan gaa ud for deres Ansigt, og som kan gaa ind for deres Ansigt, og som kan føre dem ud, og som kan føre dem ind, at Herrens Menighed ikke skal være som Faarene, der ingen Hyrde have.

що вийде перед ними, і що вві́йде перед ними, і що випровадить їх, і що впровадить їх, і не буде Господня громада, як ота́ра, що не має пастуха“.

18 Og Herren sagde til Mose: Tag dig Josva, Nuns Søn, en Mand, i hvem Aanden er, og læg din Haand paa ham,

І сказав Господь до Мойсея: „Візьми собі Ісуса, Нави́нового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладе́ш свою ру́ку на нього.

19 og stil ham for Eleasars, Præstens, Ansigt og for den hele Menigheds Ansigt, og giv ham Befaling for deres Øjne;

І поставиш його перед священиком Елеазаром та перед усією громадою, і накажеш йому на їхніх оча́х.

20 og læg af din Herlighed paa ham, for at hele Israels Børns Menighed maa høre ham.

І даси на нього з влади своєї, щоб чула вся громада Ізраїлевих синів.

21 Og han skal staa for Eleasars, Præstens, Ansigt, og denne skal efter Urims Vis spørge for ham hos Herren; efter dennes Mund skulle de gaa ud, og efter dennes Mund skulle de gaa ind, han og alle Israels Børn med ham, ja, den hele Menighed.

І стане він перед священиком Елеазаром, і він запитає для нього ви́року урі́му перед Господнім лицем. І за нака́зом його вийдуть, і за нака́зом його ввійдуть він та всі Ізраїлеві сини з ним і вся громада“.

22 Og Mose gjorde, som Herren havde befalet ham; og han tog Josva og stillede ham for Eleasars, Præstens, Ansigt og for den hele Menigheds Ansigt,

І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І взяв він Ісуса, і поставив його перед Елеазаром та перед усією громадою.

23 og han lagde sine Hænder paa ham og gav ham Befaling, eftersom Herren havde talet ved Mose.

I поклав він руки свої на нього, і заповів йому́, як Господь промовляв через Мойсея.