1 Mosebog 11
1 Og al Jorden havde eet Tungemaal og eet Sprog.
І була́ вся земля — одна мова та слова́ одні.
2 Og det skete, der de rejste fra Østen, da fandt de en Dal i Landet Sinear og boede der.
І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
3 Og de sagde, den ene til den anden: Velan, lader os stryge Tegl og brænde dem vel; og de havde Tegl for Sten, og Jordbeg havde de for Kalk.
І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно.
4 Og de sagde: Velan, lader os bygge os en Stad og et Taarn, hvis Spidse kan naa op til Himmelen, og lader os gøre os et Navn, at vi ikke skulle adspredes over al Jorden.
І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“.
5 Da nedfor Herren for at se den Stad og det Taarn, som Menneskens Børn byggede.
І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
6 Og Herren sagde: Se, dette er eet Folk, og de have alle eet Tungemaal, og dette have de begyndt at gøre; og nu vil intet formenes dem af alt, hvad de faa i Sinde at gøre.
І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
7 Velan, lader os fare ned og blande deres Tungemaal der, at den ene ikke forstaar den andens Tungemaal.
Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“.
8 Og Herren adspredte dem derfra over al Jordens Kreds; og de lode af at bygge Staden.
І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.
9 Derfor kaldte man dens Navn Babel; thi Herren blandede der al Jordens Tungemaal, og Herren adspredte dem derfra over al Jordens Kreds.
І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
10 Disse ere Sems Slægter. Sem var hundrede Aar gammel og avlede Arfaksad, to Aar efter Floden.
Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
11 Og Sem levede, efter at han havde avlet Arfaksad, fem Hundrede Aar og avlede Sønner og Døtre.
І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
12 Og Arfaksad levede fem og tredive Aar og avlede Sala.
А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
13 Og Arfaksad levede, efter at han havde avlet Sala, fire Hundrede og tre Aar og avlede Sønner og Døtre.
І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
14 Og Sala levede tredive Aar og avlede Eber.
Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
15 Og Sala levede, efter at han havde avlet Eber, fire Hundrede Aar og tre Aar og avlede Sønner og Døtre.
І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
16 Og Eber levede fire og tredive Aar og avlede Peleg.
Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
17 Og Eber levede, efter at han havde avlet Peleg, fire Hundrede Aar og tredive Aar og avlede Sønner og Døtre.
І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
18 Og Peleg levede tredive Aar og avlede Reu.
Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
19 Og Peleg levede, efter at han havde avlet Reu, to Hundrede og ni Aar og avlede Sønner og Døtre.
І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
20 Og Reu levede to og tredive Aar og avlede Serug.
А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
21 Og Reu levede, efter at han havde avlet Serug, to Hundrede Aar og syv Aar og avlede Sønner og Døtre.
І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
22 Og Serug levede tredive Aar og avlede Nakor.
А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
23 Og Serug levede, efter at han havde avlet Nakor, to Hundrede Aar og avlede Sønner og Døtre.
І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
24 Og Nakor levede ni og tyve Aar og avlede Thara.
А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
25 Og Nakor levede, efter at han havde avlet Thara, hundrede Aar og nitten Aar og avlede Sønner og Døtre.
І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
26 Og Thara levede halvfjerdsindstyve Aar og avlede Abram, Nakor og Haran.
Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
27 Og disse ere Tharas Slægter. Thara avlede Abram, Nakor og Haran; og Haran avlede Lot.
А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
28 Og Haran døde for Thara sin Faders Ansigt i sit Fædreneland, udi Ur i Kaldæa.
Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
29 Og Abram og Nakor toge sig Hustruer; Abrams Hustrus Navn var Sarai og Nakors Hustrus Navn Milka, en Datter af Haran, som var Fader til Milka og Fader til Jiska.
І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
30 Og Sarai var ufrugtbar, hun havde intet Barn.
А Сара неплідна була, — не мала нащадка вона.
31 Og Thara tog Abram sin Søn og Lot Harans Søn, sin Sønnesøn, og Sarai sin Sønnekvinde, som var Abrams, hans Søns Hustru, og de droge ud med dem fra Ur i Kaldæa, at drage til det Land Kanaan, og de kom til Haran og boede der.
І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
32 Og Thara blev to Hundrede Aar og fem Aar gammel, og Thara døde i Haran.
І було́ днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
