Galaterne 5
1 Til Friheden har Kristus frigjort os. Saa staar nu fast, og lader eder ikke atter holde under Trældoms Aag!
У волї ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте, і під ярмо неволї знов не піддавайтесь.
2 Se, jeg, Paulus, siger eder, at dersom I lade eder omskære, vil Kristus intet gavne eder.
Ось я Павел глаголю вам, що коли ви обрізуєтесь, Христос вам нічого не поможе.
3 Men jeg vidner atter for hvert Menneske, som lader sig omskære, at han er skyldig at opfylde hele Loven.
Сьвідкую ж знов кожному чоловіку обрізаному, що винен увесь закон чинити.
4 I ere tabte for Kristus, I, som retfærdiggøres ved Loven; I ere faldne ud af Naaden.
Обернулись ви в нїщо (одійшовши) від Христа; (ви, ) що оправдуєтесь законом, од благодати відпали.
5 Vi vente jo ved Aanden af Tro Retfærdigheds Haab.
Ми бо духом од віри надїї праведности ждемо.
6 Thi i Kristus Jesus gælder hverken Omskærelse eller Forhud noget, men Tro, som er virksom ved Kærlighed.
Бо в Христї Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а віра, любовю сильна.
7 I vare godt paa Vej; hvem har hindret eder i at adlyde Sandhed?
Ви бігли добре. Хто заборонив вам коритись правді?
8 Den Overtalelse kom ikke fra ham, som kaldte eder.
Сей перекір не від того (приходить), хто покликав вас.
9 En liden Surdej g syrer hele Dejgen.
Трошки квасу все місиво квасить.
10 Jeg har den Tillid til eder i Herren, at I ikke ville mene noget andet; men den, som forvirrer eder, skal bære sin Dom, hvem han end er.
Покладаюсь на вас у Господі, що не думати мете нїчого иншого, а хто колотить вами, понесе свій осуд, хто б він нї був.
11 Men jeg, Brødre! dersom jeg endnu prædiker Omskærelse, hvorfor forfølges jeg da endnu? Saa er jo Korsets Forargelse gjort til intet.
Я ж, браттє, коли ще проповідую обрізаннє, то чого ще гонять мене? Тодї обернеть ся в нїщо поблазнь хреста.
12 Gid de endog maatte lemlæste sig selv, de, som forstyrre eder!
Ой коли б відсічено тих, що колотять вами!
13 I bleve jo kaldede til Frihed, Brødre! kun at I ikke bruge Friheden til en Anledning for Kødet, men værer ved Kærligheden hverandres Tjenere!
Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тїлу; а любовю служіть один одному.
14 Thi hele Loven er opfyldt i eet Ord, i det: „Du skal elske din Næste som dig selv.‟
Увесь бо закон в одному слові сповняється: Люби ближнього твого, як себе самого.
15 Men naar I bide og æde hverandre, da ser til, at I ikke fortæres af hverandre!
Коли ж ви гризете й заїдаєте один одного, то гледїть, щоб не були пожерті один від одного.
16 Men jeg siger: Vandrer efter Aanden, saa fuldbyrde I ingenlunde Kødets Begæring.
Глаголю ж: Духом ходїть, і хотїння тілесного не звершуйте.
17 Thi Kødet begærer imod Aanden, og Aanden imod Kødet; disse staa nemlig hinanden imod, for at I ikke skulle gøre, hvad I have Lyst til.
Бо тіло бажає (того що) проти духа, а дух, (що) проти тїла; се ж одно другому противить ся, щоб не, що хочете, те робили.
18 Men naar I drives af Aanden, ere I ikke under Loven.
Коли ж водитесь духом, то ви не під законом.
19 Men Kødets Gerninger ere aabenbare, saasom: Utugt, Urenhed, Uterlighed,
Явні ж дїла тілесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, розпуст,
20 Afgudsdyrkelse, Trolddom, Fjendskaber, Kiv, Nid, Hidsighed, Rænker, Tvedragt, Partier,
ідолослуженнє, чаруваннє, ворогуваннє, свари, ненависть, гнїв, суперечки, незгода, ересї,
21 Avind, Drukkenskab, Svir og deslige; hvorom jeg forud siger eder, ligesom jeg ogsaa før har sagt, at de, som øve saadanne Ting, skulle ikke arve Guds Rige.
зависть, убийство, пянство, бенкети й таке инше. Се наперед глаголю вам, яко ж і наперед глаголав, що хто таке робить, ті царства Божого не наслїдять.
22 Men Aandens Frugt er Kærlighed, Glæde, Fred, Langmodighed, Mildhed, Godhed, Trofasthed,
А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпіннє, добрість, милосердє, віра,
23 Sagtmodighed, Afholdenhed. Imod saadanne er Loven ikke,
тихість, вдержливість. На таких нема закону.
24 men de, som høre Kristus Jesus til, have korsfæstet Kødet med dets Lidenskaber og Begæringer.
А которі Христові, ті розняли тіло з страстьми і хотїннєм.
25 Naar vi leve ved Aanden, da lader os ogsaa vandre efter Aanden!
Коли духом живемо, духом і ходімо.
26 Lader os ikke have Lyst til tom Ære, saa at vi udæske hverandre og bære Avind imod hverandre.
Не буваймо марнославні, один одного роздражнюючи і один одному завидуючи.
