< Ezekiel 28 >

1 Og Herrens Ord kom til mig saalunde:
І було́ мені слово Господнє таке:
2 Du Menneskesøn! sig til Tyrus's Fyrste: Saa siger den Herre, Herre: Fordi dit Hjerte ophøjede sig, og du sagde: Jeg er en Gud, jeg sidder paa Guds Sæde midt i Havet, medens du er et Menneske og ikke Gud og dog agtede dit Hjerte som Guds Hjerte;
„Сину лю́дський, скажи кня́зеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що пови́щилось серце твоє й ти сказав: „Я Бог, сиджу́ на Божому престолі в серці морі́в“, а ти тільки люди́на, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим.
3 — se, du er visere end Daniel; intet lønligt er skjult for dig;
Ось ти мудріший від Даниї́ла, — кожен мудрець не прилу́читься до тебе.
4 du har forhvervet dig Formue ved din Visdom og ved din Forstand og bragt Guld og Sølv i dine Skatkamre;
Своєю мудрістю та своїм розумом набув ти собі багатство, і назгрома́див золота та срібла в скарбни́цях своїх.
5 du har formeret din Formue ved din megen Visdom i dit Købmandsskab, og dit Hjerte har ophøjet sig for din Formues Skyld: —
Великою своєю мудрістю та торгівлею своєю помно́жив ти багатство своє, і пови́щилось твоє серце багатством своїм!
6 Derfor, saa siger den Herre, Herre: Efterdi du agtede dit Hjerte som Guds Hjerte,
Тому так говорить Господь Бог: За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим,
7 se, derfor vil jeg lade fremmede, de forfærdelige iblandt Folkene, komme over dig, og de skulle uddrage deres Sværd imod din Visdoms skønne Værk og vanhellige din Herlighed.
тому ось Я спрова́джу на тебе чужих, насильників поміж наро́дами, і вони повитяга́ють мечі свої на красу́ твоєї мудрости, і знева́жать красу́ твою.
8 De skulle kaste dig ned i Hulen, og du skal dø, som de gennemstungne dø midt i Havet.
Вони скинуть тебе в могилу, і помреш ти смертю пробитого в серці морів.
9 Mon du vel kan sige over for den, som ihjelslaar dig: Jeg er en Gud? medens du dog er et Menneske og ikke en Gud i hans Haand, som ihjelslaar dig.
Чи справді ти скажеш: „Я бог!“перед уби́вником своїм, а ти ж тільки люди́на, а не Бог, у руці тих, що зневажа́ють тебе?
10 Du skal dø, som de uomskaarne dø, ved fremmedes Haand; thi jeg har talt det, siger den Herre, Herre.
Ти помреш смертю необрі́занців, від руки чужих, бо Я це сказав, говорить Господь Бог!“
11 Og Herrens Ord kom til mig saaledes:
І було мені слово Господнє таке:
12 Du Menneskesøn! opløft et Klagemaal over Kongen af Tyrus, og sig til ham: Saa siger den Herre, Herre: Du, som paatrykker den afpassede Ordning Seglet, du, som er fuld af Visdom og fuldkommen i Skønhed,
„Сину лю́дський, здійми жало́бну пісню на ти́рського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать доскона́лости, повен мудрости, і корона краси́.
13 du var i Eden, i Guds Have, alle Haande kostbare Stene bedækkede dig: Karneol, Topas og Demant, Krysolith, Onyks og Jaspis, Safir, Karbunkel og Smaragd og Guld; dine Trommer og dine Piber vare til Tjeneste hos dig, de vare beredte paa den Dag, du blev skabt.
Ти пробува́в ув Еде́ні, садку́ Божому: усякий дорогий камінь — на одежі твоїй: карнео́ль, топа́з і я́спіс, хризолі́т, сога́м, і о́нікс, сапфі́р, рубі́н і смара́гд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопі́лок твоїх були́ в тебе ще дня, коли був ти ство́рений, були вони нагото́влені.
14 Du var en salvet Kerub, som skærmede; og jeg havde sat dig dertil, du var paa Guds hellige Bjerg, du vandrede midt imellem gloende Stene.
Ти пома́заний Херувим хорони́тель, і Я дав тебе на святу го́ру Божу, ти ходив посеред огни́стого камі́ння.
15 Du var fuldkommen i dine Veje fra den Dag af, du blev skabt, indtil Uretfærdighed blev funden i dig.
Ти був бездога́нний у своїх дорогах від дня твого ство́рення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість.
16 Formedelst din store Handel fyldtes dit Indre af Uret, og du syndede; derfor fjernede jeg dig som vanhelliget fra Guds Bjerg og lod dig omkomme, du skærmende Kerub, at du ikke forblev imellem de gloende Stene.
Через велику торгі́влю твою твоє нутро́ перепо́внилось наси́ллям, і ти прогрішив. Тому́ Я знева́жив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хорони́телю Херуви́ме, з сере́дини огни́стого камі́ння.
17 Dit Hjerte ophøjede sig for din Skønheds Skyld, du ødelagde din Visdom tillige med din Herlighed! jeg henkastede dig paa Jorden, gav dig hen for Kongers Ansigt, at de skulle se paa dig.
Стало високим твоє серце через красу́ твою, ти занапасти́в свою мудрість через свою красу́. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе.
18 Ved dine Misgerningers Mangfoldighed under din uretfærdige Handel vanhelligede du dine Helligdomme, og jeg lod en Ild gaa ud fra din Midte, den fortærede dig, og jeg gjorde dig til Aske paa Jorden for alles Øjne, som se dig.
Многото́ю провин своїх, через кривду торгі́влі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї сере́дини, і він поже́р тебе, і Я зробив тебе по́пелом на землі на оча́х усіх, хто бачить тебе.
19 Alle som dig kendte iblandt Folkene, forfærdes over dig; du er bleven til Gru og skal i Evighed ikke være mere.
Усі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти по́страхом станеш, і не буде тебе аж навіки!“
20 Og Herrens Ord kom til mig saaledes:
І було мені слово Господнє таке:
21 Du Menneskesøn! vend dit Ansigt imod Zidon, og spaa imod den,
„Сину лю́дський, зверни своє обличчя до Сидо́ну, і пророку́й на нього,
22 og sig: Saa siger den Herre, Herre: Se, jeg kommer imod dig, Zidon! og jeg vil herliggøre mig i din Midte; og de skulle fornemme, at jeg er Herren, naar jeg holder Ret over den og helliggør mig ved den.
та й скажеш: так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Сидо́не, і буду шано́ваний серед тебе, і пізнають, що Я — Господь, коли робитиму на нього при́суди, і коли покажу́ Свою святість серед нього.
23 Og jeg vil sende Pest i den og Blod paa dens Gader, og der skal falde ihjelslagne i dens Midte for Sværdet, som skal komme over den trindt omkring fra; og de skulle fornemme, at jeg er Herren.
І пошлю на нього морови́цю та кров на його вулиці, і впаде́ серед нього пробитий, що при́йде на нього знавко́ла, і пізнають, що Я — Госпо́дь.
24 Og for Israels Hus skal der ikke ydermere være en Torn, som stikker, eller en Tidsel, som smerter, af alle dem, som ere trindt omkring dem, som haane dem, og de skulle fornemme, at jeg er den Herre, Herre.
І не буде вже для Ізраїлевого дому колю́чої терни́ни та будя́ччя, що прино́сить біль зо всіх їхніх око́лиць, що пого́рджують ними, і пізнають вони, що Я — Господь Бог.
25 Saa siger den Herre, Herre: Naar jeg samler Israels Hus hjem fra Folkene, iblandt hvilke de ere adspredte, da vil jeg helliggøre mig ved dem for Hedningernes Øjne, og de skulle bo i deres Land, som jeg har givet min Tjener Jakob.
Так говорить Господь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із наро́дів, між якими вони розпоро́шені, то Я покажу́ на ньому Свою святість на оча́х наро́дів, і вони осядуть на землі своїй, яку Я дав Своєму рабові Якову.
26 Og de skulle bo tryggelig derudi og bygge Huse og plante Vingaarde, ja, bo tryggelig; naar jeg holder Ret over alle dem, som haanede dem trindt omkring dem; og de skulle fornemme, at jeg Herren er deres Gud.
І осядуть вони на ній безпе́чно, і будува́тимуть доми́ та садитимуть виноградники, і будуть сидіти безпечно, коли Я чинитиму при́суди на всіх тих, що пого́рджують ними з їхнього довкі́лля. І пізнають вони, що Я — Господь, їхній Бог!“

< Ezekiel 28 >