Første Krønikebog 16
1 Og de indførte Guds Ark og satte den midt i Paulunet, som David havde opslaget til den, og ofrede Brændofre og Takofre for Guds Ansigt.
І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 Og der David var færdig med at ofre Brændofferet og Takofferet, da velsignede han Folket i Herrens Navn.
І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 Og han uddelte til hver Mand i Israel, baade Mænd og Kvinder, til hver især et helt Brød og et Stykke Kød og en Rosinkage.
І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 Og han satte nogle af Leviterne for Herrens Ark til Tjenere og til at prise og at takke og at love Herren Israels Gud;
І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 — Asaf var den ypperste og den anden efter ham Sakaria; — Jeiel og Semiramoth og Jehiel og Mathithja og Eliab og Benaja og Obed-Edom og Jeiel med Psaltres Instrumenter og med Harper, og Asaf lod sig høre med Cymbler;
Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 men Benaja og Jehasiel, Præsterne, med stedse lydende Basuner foran Guds Pagts Ark.
А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 Paa den Dag overdrog David første Gang Asaf og hans Brødre at synge Lovsangen for Herren:
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Lover Herren, paakalder hans Navn, kundgører hans Gerninger iblandt Folkene.
„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Synger for ham, synger Psalmer for ham, taler om alle hans underlige Gerninger!
Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Roser eder af hans hellige Navn; deres Hjerte skal glædes, som søge Herren.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Spørger efter Herren og hans Magt, søger hans Ansigt altid!
Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Kommer hans underlige Gerninger i Hu, som han har gjort, hans underlige Ting og hans Munds Domme.
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 I, hans Tjener Israels Sæd! I Jakobs Børn, hans udvalgte!
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 Han er Herren vor Gud, hans Domme ere i al Verden.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Kommer evindeligt hans Pagt i Hu, det Ord, han har befalet, til tusinde Slægter,
Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 som han indgik med Abraham, og hans Ed til Isak,
що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 og stadfæstede for Jakob til en Skik, for Israel til en evig Pagt,
І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 der han sagde: Dig vil jeg give Kanaans Land, eders Arvs Part;
говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 der I vare en liden Hob Folk, ja faa og fremmede der.
Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 Og de vandrede fra Folk til Folk, og fra et Rige til et andet Folk.
і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 Han lod ingen Mand gøre dem Uret og straffede Konger for deres Skyld, sigende:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 Rører ikke ved mine Salvede, og gører mine Profeter intet ondt!
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Synger for Herren, alt Landet! bebuder fra Dag til Dag hans Frelse!
Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Fortæller hans Herlighed iblandt Hedningerne, hans underfulde Gerninger iblandt alle Folkene.
Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 Thi Herren er stor og saare priselig, og han er forfærdelig over alle Guder.
Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 Thi alle Folkenes Guder ere Afguder, men Herren gjorde Himmelen.
Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Ære og Hæder er for hans Ansigt, Styrke og Glæde er paa hans Sted.
Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Giver Herren, I Folks Slægter! giver Herren Ære og Styrke!
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 Giver Herren hans Navns Ære; fremfører Skænk og kommer for hans Ansigt, tilbeder Herren i hellig Prydelse!
дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Al Jorden bæve for hans Ansigt, og Jordens Kreds skal befæstes, at den ikke ryster.
Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Himlene skulle glædes, og Jorden frydes, og de skulle sige iblandt Hedningerne: Herren regerer.
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Havet skal bruse og dets Fylde; Marken skal frydes, og alt det, som er paa den.
Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Da skulle Træerne i Skoven fryde sig for Herrens Ansigt, thi han kommer for at dømme Jorden.
Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Lover Herren, thi han er god, thi hans Miskundhed varer evindelig,
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 og siger: Frels os, vor Frelses Gud! og saml os og udfri os fra Hedningerne for at love dit hellige Navn, at berømme os af din Pris.
І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Lovet være Herren, Israels Gud, fra Evighed til Evighed! Og alt Folket sagde Amen, og: Lov Herren!
Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
37 Saa lod han der blive foran Herrens Pagts Ark Asaf og hans Brødre til stadig Tjeneste foran Arken, til hver Dags Gerning paa sin Dag.
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 Og Obed-Edom og deres Brødre, otte og tresindstyve, ja Obed-Edom, Jeduthuns Søn, og Hosa satte han til Portnere.
і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 Og Zadok, Præsten, og hans Brødre, Præsterne, lod han tjene foran Herrens Tabernakel paa den Høj, som er i Gibeon,
а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 at de stadigt skulde bringe Herren Brændofre paa Brændofferets Alter, Morgen og Aften, og det efter alt det, som er skrevet i Herrens Lov, som han bød Israel.
щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 Og med dem vare Heman og Jeduthun og de øvrige af de udvalgte, som vare nævnte ved Navn, til at love Herren, fordi hans Miskundhed varer evindelig.
А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 Ja med dem vare Heman og Jeduthun, for dem, som lode sig høre med Basuner og Cymbler og med Guds Sanges Instrumenter; men Jeduthuns Sønner vare ved Porten.
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 Saa drog alt Folket hen, hver til sit Hus; og David vendte om for at velsigne sit Hus.
І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
