Žalmy 95

1 Poďte, zpívejme Hospodinu, prokřikujme skále spasení našeho.

Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

2 Předejděme oblíčej jeho s díkčiněním, žalmy prozpěvujme jemu.

хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

3 Nebo Hospodin jest Bůh veliký, a král veliký nade všecky bohy,

бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

4 V jehož rukou základové země, a vrchové hor jeho jsou.

що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

5 Jehož jest i moře, nebo on je učinil, i země, kterouž ruce jeho sformovaly.

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

6 Poďte, sklánějme se, a padněme před ním, klekejme před Hospodinem stvořitelem naším.

Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

7 Onť jest zajisté Bůh náš, a my jsme lid pastvy jeho, a stádo rukou jeho. Dnes uslyšíte-li hlas jeho,

Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

8 Nezatvrzujte srdce svého, jako při popuzení, a v den pokušení na poušti,

„не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

9 Kdežto pokoušeli mne otcové vaši, zkusiliť jsou mne, a viděli skutky mé.

коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

10 Za čtyřidceti let měl jsem nesnáz s národem tím, a řekl jsem: Lid tento bloudí srdcem, a nepoznali cest mých.

Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

11 Jimž jsem přisáhl v hněvě svém, že nevejdou v odpočinutí mé.

тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“