Žalmy 95

1 Poďte, zpívejme Hospodinu, prokřikujme skále spasení našeho.

Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.

2 Předejděme oblíčej jeho s díkčiněním, žalmy prozpěvujme jemu.

Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.

3 Nebo Hospodin jest Bůh veliký, a král veliký nade všecky bohy,

Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.

4 V jehož rukou základové země, a vrchové hor jeho jsou.

У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;

5 Jehož jest i moře, nebo on je učinil, i země, kterouž ruce jeho sformovaly.

море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.

6 Poďte, sklánějme se, a padněme před ním, klekejme před Hospodinem stvořitelem naším.

Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,

7 Onť jest zajisté Bůh náš, a my jsme lid pastvy jeho, a stádo rukou jeho. Dnes uslyšíte-li hlas jeho,

бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,

8 Nezatvrzujte srdce svého, jako při popuzení, a v den pokušení na poušti,

не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,

9 Kdežto pokoušeli mne otcové vaši, zkusiliť jsou mne, a viděli skutky mé.

де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.

10 Za čtyřidceti let měl jsem nesnáz s národem tím, a řekl jsem: Lid tento bloudí srdcem, a nepoznali cest mých.

Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.

11 Jimž jsem přisáhl v hněvě svém, že nevejdou v odpočinutí mé.

Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»