Žalmy 94
1 Bože silný pomst, Hospodine, Bože silný pomst, zastkvěj se.
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Zdvihni se, ó soudce vší země, a dej odplatu pyšným.
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 Až dokud bezbožní, Hospodine, až dokud bezbožní budou plésati,
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 Žváti a hrdě mluviti, honosíce se, všickni činitelé nepravosti?
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 Lid tvůj, Hospodine, potírati a dědictví tvé bědovati?
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 Vdovy a příchozí mordovati, a sirotky hubiti,
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 Říkajíce: Nehledíť na to Hospodin, aniž tomu rozumí Bůh Jákobův?
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Rozumějte, ó vy hovadní v lidu, a vy blázni, kdy srozumíte?
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 Zdali ten, jenž učinil ucho, neslyší? A kterýž stvořil oko, zdali nespatří?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 Zdali ten, jenž tresce národy, nebude kárati, kterýž učí lidi umění?
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 Hospodinť zná myšlení lidská, že jsou pouhá marnost.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Blahoslavený jest ten muž, kteréhož ty cvičíš, Hospodine, a z zákona svého jej vyučuješ.
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 Abys mu způsobil pokoj před časy zlými, až by za tím vykopána byla bezbožníku jáma.
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 Neboť neopustí Hospodin lidu svého, a dědictví svého nezanechá,
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 Ale až k spravedlnosti navrátí se soud, a za ním všickni upřímého srdce.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Kdož by se byl o mne zasadil proti zlostníkům? Kdo by se byl za mne postavil proti těm, jenž páší nepravost?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 Kdyby mi Hospodin nebyl ku pomoci, tudíž by se byla octla duše má v mlčení.
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 Již jsem byl řekl: Klesla noha má, ale milosrdenství tvé, ó Hospodine, zdrželo mne.
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 Ve množství přemyšlování mých u vnitřnosti mé, tvá potěšování obveselovala duši mou.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Zdaliž se k tobě přitovaryší stolice převráceností těch, jenž vynášejí nátisk mimo spravedlnost,
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 Jenž se shlukují proti duši spravedlivého, a krev nevinnou odsuzují?
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 Ale Hospodin jest mým hradem vysokým, a Bůh můj skalou útočiště mého.
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 Onť obrátí na ně nepravost jejich, a zlostí jejich zahladí je, zahladí je Hospodin Bůh náš.
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
