Žalmy 63

1 Žalm Davidův, když byl na poušti Judské. Bože, Bůh silný můj ty jsi, tebeť hned v jitře hledám, tebe žízní duše má, po tobě touží tělo mé, v zemi žíznivé a vyprahlé, v níž není vody,

Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.

2 Abych tě v svatyni tvé spatřoval, a viděl sílu tvou a slávu tvou,

Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.

3 (Neboť jest lepší milosrdenství tvé, nežli život), aby tě chválili rtové moji,

Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.

4 A tak abych tobě dobrořečil, pokudž jsem živ, a ve jménu tvém pozdvihoval rukou svých.

Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.

5 Jako tukem a sádlem sytila by se tu duše má, a s radostným rtů prozpěvováním chválila by tě ústa má.

Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,

6 Jistě žeť na tě pamětliv jsem i na ložci svém, každého bdění nočního přemýšlím o tobě.

коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.

7 Nebo jsi mi býval ku pomoci, protož v stínu křídel tvých prozpěvovati budu.

Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.

8 Přilnula duše má k tobě, pravice tvá zdržuje mne.

Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.

9 Pročež ti, kteříž hledají pádu duše mé, sami vejdou do největší hlubokosti země.

А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.

10 Zabijí každého z nich ostrostí meče, i budou liškám za podíl.

Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.

11 Král pak veseliti se bude v Bohu, i každý, kdož skrze něho přisahá, chlubiti se bude; nebo ústa mluvících lež zacpána budou.

Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.