Žalmy 50
1 Žalm Azafovi. Bůh silný, Bůh Hospodin mluvil, a přivolal zemi od východu slunce i od západu jeho.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 Z Siona v dokonalé kráse Bůh zastkvěl se.
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Béřeť se Bůh náš, a nebude mlčeti; oheň před ním vše zžírati bude, a vůkol něho vichřice náramná.
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 Zavolal nebes s hůry i země, aby soudil lid svůj, řka:
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 Shromažďte mi svaté mé, kteříž smlouvu se mnou učinili při obětech.
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 I budou vypravovati nebesa spravedlnost jeho; nebo sám Bůh soudce jest. (Sélah)
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 Slyš, lide můj, a buduť mluviti, Izraeli, a buduť tebou osvědčovati. Já zajisté Bůh, Bůh tvůj jsem.
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 Nechci tě obviňovati z příčiny obětí tvých, ani zápalů tvých, že by vždycky přede mnou nebyli.
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 Nevezmuť z domu tvého volka, ani z chlévů tvých kozlů.
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 Nebo má jest všecka zvěř lesní, i hovada na tisíci horách.
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 Já znám všecko ptactvo po horách, a zvěř polní před sebou mám.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 Zlačním-li, nic tobě o to nedím; nebo můj jest okršlek zemský i plnost jeho.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Zdaliž jídám maso z volů, a pijím krev kozlovou?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Obětuj Bohu obět chvály, a plň Nejvyššímu své sliby;
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 A vzývej mne v den ssoužení, vytrhnu tě, a ty mne budeš slaviti.
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 Sic jinak bezbožníku praví Bůh: Což tobě do toho, že ty vypravuješ ustanovení má, a béřeš smlouvu mou v ústa svá,
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 Poněvadž jsi vzal v nenávist kázeň, a zavrhl jsi za sebe slova má.
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 Vidíš-li zloděje, hned s ním běžíš, a s cizoložníky díl svůj máš.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Ústa svá pouštíš ke zlému, a jazyk tvůj skládá lest.
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Usazuješ se, a mluvíš proti bratru svému, a na syna matky své lehkost uvodíš.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 To jsi činil, a já mlčel jsem. Měl-liž jsi ty se domnívati, že já tobě podobný budu? Nýbrž trestati tě budu, a představímť to před oči tvé.
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Srozumějtež tomu již aspoň vy, kteříž se zapomínáte na Boha, abych snad nepochytil, a nebyl by, kdo by vytrhl.
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 Kdož obětuje obět chvály, tenť mne uctí, a tomu, kdož napravuje cestu svou, ukáži spasení Boží.
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
