Žalmy 2

1 Proč se bouří národové, a lidé daremné věci přemyšlují?

Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

2 Sstupují se králové zemští, a knížata se spolu radí proti Hospodinu, a proti pomazanému jeho,

Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

3 Říkajíce: Roztrhejme svazky jejich, a zavrzme od sebe provazy jejich.

«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

4 Ale ten, jenž přebývá v nebesích, směje se, Pán posmívá se jim.

Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

5 Tehdáž mluviti bude k nim v hněvě svém, a v prchlivosti své předěsí je, řka:

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

6 Jáť jsem ustanovil krále svého nad Sionem, horou svatou mou.

«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

7 Vypravovati budu úsudek. Hospodin řekl ke mně: Syn můj ty jsi, já dnes zplodil jsem tě.

Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

8 Požádej mne, a dámť národy, dědictví tvé, a končiny země, vládařství tvé.

Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

9 Roztlučeš je prutem železným, a jako nádobu hrnčířskou roztříštíš je.

Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

10 A protož, králové, nyní srozumějte, vyučujte se, soudcové zemští.

Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

11 Služte Hospodinu v bázni, a veselte se s třesením.

Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

12 Líbejte syna, aby se nerozhněval, a zhynuli byste na cestě, jakž by se jen málo zapálil hněv jeho. Blahoslavení jsou všickni, kteříž doufají v něho.

Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!