Žalmy 147
1 Chvalte Hospodina, nebo dobré jest zpívati žalmy Bohu našemu, nebo rozkošné jest, a ozdobná jest chvála.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Stavitel Jeruzaléma Hospodin, rozptýlený lid Izraelský shromažďuje,
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Kterýž uzdravuje skroušené srdcem, a uvazuje bolesti jejich,
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Kterýž sčítá počet hvězd, a každé z nich ze jména povolává.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Velikýť jest Pán náš, a nesmírný v síle; rozumnosti jeho není počtu.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Pozdvihuje pokorných Hospodin, ale bezbožné snižuje až k zemi.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Zpívejte Hospodinu s díkčiněním, zpívejte žalmy Bohu našemu na citaře,
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 Kterýž zastírá nebesa hustými oblaky, nastrojuje zemi déšť, a vyvodí trávu na horách.
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 Kterýž dává hovadům potravu jejich, i mladým krkavcům, kteříž volají k němu.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Nemáť v síle koně zalíbení, aniž se kochá v lejtkách muže udatného.
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Líbost má Hospodin v těch, kteříž se ho bojí, a kteříž doufají v milosrdenství jeho.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Chval, Jeruzaléme, Hospodina, chval Boha svého, Sione.
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Nebo on utvrzuje závory bran tvých, požehnání udílí synům tvým u prostřed tebe.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 On působí v končinách tvých pokoj, a bělí pšeničnou nasycuje tě.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 On když vysílá na zemi rozkaz svůj, velmi rychle k vykonání běží slovo jeho.
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Onť dává sníh jako vlnu, jíním jako popelem posýpá.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Hází ledem svým jako skyvami; před zimou jeho kdo ostojí?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Vysílaje slovo své, rozpouští je; hned jakž povane větrem svým, anť tekou vody.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Zvěstuje slovo své Jákobovi, ustanovení svá a soudy své Izraelovi.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Neučinilť tak žádnému národu, a protož soudů jeho nepoznali. Halelujah.
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
