< Žalmy 132 >
1 Píseň stupňů. Pamětliv buď, Hospodine, na Davida i na všecka trápení jeho,
Пісня сходження. Згадай, Господи, Давида й усі смирення його,
2 Jak se přísahou zavázal Hospodinu, a slib učinil Nejmocnějšímu Jákobovu, řka:
коли він присягнув Господеві, дав обітницю Могутньому [Богові] Якова:
3 Jistě že nevejdu do stánku domu svého, a nevstoupím na postel ložce svého,
«Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа,
4 Aniž dám očím svým usnouti, ani víčkám svým zdřímati,
не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання,
5 Dokudž nenajdu místa Hospodinu, k příbytkům Nejmocnějšímu Jákobovu.
аж поки не знайду місця для Господа, помешкання для Могутнього Якового [Бога]».
6 Aj, uslyšavše o ní, že byla v kraji Efratském, našli jsme ji na polích Jaharských.
Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара.
7 Vejdemeť již do příbytků jeho, a skláněti se budeme u podnoží noh jeho.
Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя.
8 Povstaniž, Hospodine, a vejdi do odpočinutí svého, ty i truhla velikomocnosti tvé.
Повстань, Господи, [прийди] до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї.
9 Kněží tvoji ať se zobláčejí v spravedlnost, a svatí tvoji ať vesele prozpěvují.
Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають.
10 Pro Davida služebníka svého neodvracejž tváři pomazaného svého.
Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця.
11 Učinilť jest Hospodin pravdomluvnou přísahu Davidovi, aniž se od ní uchýlí, řka: Z plodu života tvého posadím na trůn tvůj.
Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: «[Нащадка] від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол.
12 Budou-li ostříhati synové tvoji smlouvy mé a svědectví mých, kterýmž je vyučovati budu, také i synové jejich až na věky seděti budou na stolici tvé.
Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть».
13 Neboť jest vyvolil Hospodin Sion, oblíbil jej sobě za svůj příbytek, řka:
Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому:
14 Toť bude obydlí mé až na věky, tuť přebývati budu, nebo jsem sobě to oblíbil.
«Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його.
15 Potravu jeho hojným požehnáním rozmnožím, chudé jeho chlebem nasytím,
Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом.
16 A kněží jeho v spasení zobláčím, a svatí jeho vesele prozpěvovati budou.
Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати.
17 Tuť způsobím, aby zkvetl roh Davidův; připravím svíci pomazanému svému.
Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві.
18 Nepřátely jeho v hanbu zobláčím, nad ním pak kvésti bude koruna jeho.
Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».