Žalmy 129

1 Píseň stupňů. Veliceť jsou mne ssužovali hned od mladosti mé, rciž nyní Izraeli,

Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

2 Veliceť jsou mne ssužovali hned od mladosti mé, a však mne nepřemohli.

досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

3 Po hřbetě mém orali oráči, a dlouhé proháněli brázdy své.

На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

4 Ale Hospodin jsa spravedlivý, zpřetínal prostranky bezbožných.

Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

5 Zahanbeni a zpět obráceni budou všickni, kteříž nenávidí Siona.

Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

6 Budou jako tráva na střechách, kteráž prvé než odrostá, usychá.

Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

7 Z níž nemůže hrsti své naplniti žnec, ani náručí svého ten, kterýž váže snopy.

якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

8 Aniž řeknou tudy jdoucí: Požehnání Hospodinovo budiž s vámi, aneb: Dobrořečíme vám ve jménu Hospodinovu.

І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»