Žalmy 115
1 Ne nám, Hospodine, ne nám, ale jménu svému dej čest, pro milosrdenství své a pro pravdu svou.
Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
2 Proč mají říkati pohané: Kdež jest nyní Bůh jejich?
Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
3 Ješto Bůh náš jest na nebi, čině všecko, což se mu líbí.
А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
4 Modly pak jejich jsou stříbro a zlato, dílo rukou lidských.
Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
5 Ústa mají, a nemluví, oči mají, a nevidí.
вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
6 Uši mají, a neslyší, nos mají, a nečijí.
мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
7 Ruce mají, a nemakají, nohy mají, a nechodí, aniž volati mohou hrdlem svým.
мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
8 Nechať jsou jim podobni, kteříž je dělají, a kdožkoli v nich doufají.
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
9 Izraeli, doufej v Hospodina, nebo spomocníkem a štítem takových on jest.
Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
10 Dome Aronův, doufej v Hospodina, spomocníkem a štítem takových on jest.
Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
11 Kteříž se bojíte Hospodina, doufejte v Hospodina, spomocníkem a štítem takových on jest.
Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
12 Hospodin rozpomena se na nás, požehná; požehná domu Izraelovu, požehná i domu Aronovu.
Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
13 Požehná bojícím se Hospodina, malým, i velikým.
Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
14 Rozmnoží Hospodin vás, vás i syny vaše.
Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
15 Požehnaní vy od Hospodina, kterýž učinil nebesa i zemi.
Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
16 Nebesa jsou nebesa Hospodinova, zemi pak dal synům lidským.
Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
17 Ne mrtví chváliti budou Hospodina, ani kdo ze všech těch, kteříž sstupují do místa mlčení,
Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
18 Ale my dobrořečiti budeme Hospodinu od tohoto času až na věky. Halelujah.
а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
