Žalmy 115
1 Ne nám, Hospodine, ne nám, ale jménu svému dej čest, pro milosrdenství své a pro pravdu svou.
Не нам, Господи, не нам, але імені Твоєму дай славу за милість і вірність Твою.
2 Proč mají říkati pohané: Kdež jest nyní Bůh jejich?
Чому б народи говорили: «Де ж це Бог їхній?»
3 Ješto Bůh náš jest na nebi, čině všecko, což se mu líbí.
А Бог наш на небесах, Він чинить усе, що Йому до вподоби.
4 Modly pak jejich jsou stříbro a zlato, dílo rukou lidských.
Ідоли їхні – срібло й золото, витвір рук людських.
5 Ústa mají, a nemluví, oči mají, a nevidí.
У них є вуста, але вони не говорять; у них є очі, але вони не бачать;
6 Uši mají, a neslyší, nos mají, a nečijí.
у них є вуха, але не чують; вони мають ніздрі, але не відчувають запаху;
7 Ruce mají, a nemakají, nohy mají, a nechodí, aniž volati mohou hrdlem svým.
у них є руки, але не відчувають дотику; вони мають ноги, але не ходять; не видають звуків своєю гортанню.
8 Nechať jsou jim podobni, kteříž je dělají, a kdožkoli v nich doufají.
Подібними до них нехай стануть ті, хто їх робить, усі, хто на них надію покладає!
9 Izraeli, doufej v Hospodina, nebo spomocníkem a štítem takových on jest.
Ізраїлю, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит!
10 Dome Aronův, doufej v Hospodina, spomocníkem a štítem takových on jest.
Доме Ааронів, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит!
11 Kteříž se bojíte Hospodina, doufejte v Hospodina, spomocníkem a štítem takových on jest.
Ті, хто Господа боїться, покладайте надію на Господа – Він для них допомога й щит!
12 Hospodin rozpomena se na nás, požehná; požehná domu Izraelovu, požehná i domu Aronovu.
Господь пам’ятає нас і благословить: благословить дім Ізраїлів, благословить дім Ааронів,
13 Požehná bojícím se Hospodina, malým, i velikým.
благословить тих, хто боїться Господа, малих і великих.
14 Rozmnoží Hospodin vás, vás i syny vaše.
Нехай Господь примножить вам [добро], вам і нащадкам вашим!
15 Požehnaní vy od Hospodina, kterýž učinil nebesa i zemi.
Благословенні ви у Господа, Творця неба і землі.
16 Nebesa jsou nebesa Hospodinova, zemi pak dal synům lidským.
Небеса – Господеві належить небо, а землю Він дав синам людським.
17 Ne mrtví chváliti budou Hospodina, ani kdo ze všech těch, kteříž sstupují do místa mlčení,
Не мертві хвалитимуть Господа і не всі, хто сходить у [країну] мовчання,
18 Ale my dobrořečiti budeme Hospodinu od tohoto času až na věky. Halelujah.
але ми благословлятимемо Господа віднині й повіки. Алілуя!
