Žalmy 108
1 Píseň a žalm Davidův. Hotovo jest srdce mé, Bože, zpívati a oslavovati tě budu, také i sláva má.
Пісня. Псалом Давидів. Серце моє непохитне, Боже; я співатиму й гратиму [Тобі] мою славу.
2 Probuď se loutno a harfo, když v svitání povstávám.
Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню!
3 Slaviti tě budu mezi lidmi, Hospodine, a tobě žalmy prozpěvovati mezi národy.
Я прославлю Тебе серед народів, Господи, співатиму Тобі поміж племенами.
4 Nebo nad nebesa větší jest milosrdenství tvé, a až k nejvyšším oblakům pravda tvá.
Бо велика понад небеса милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя.
5 Vyvyšiž se nad nebesa, ó Bože, a nade všecku zemi sláva tvá.
Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.
6 Ať jsou vysvobozeni milí tvoji, zachovávejž je pravicí svou, a vyslyš mne.
Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.
7 Bůh mluvil skrze svatost svou; veseliti se budu, že budu děliti Sichem, a údolí Sochot že rozměřím.
Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.
8 Můjť jest Galád, můj i Manasses, a Efraim síla hlavy mé, Juda učitel můj.
Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.
9 Moáb medenice k umývání mému, na Edoma uvrhu obuv svou, proti Palestině troubiti budu.
Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»
10 Kdo mne uvede do města hrazeného? Kdo mne zprovodí až do Idumejské země?
Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?
11 Zdali ne ty, ó Bože, kterýž jsi nás byl zavrhl, a nevycházels, ó Bože, s vojsky našimi?
Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?
12 Uděliž nám pomoci proti nepříteli, nebo marná jest pomoc lidská.
Подай нам допомогу [в боротьбі] з ворогом, адже марний порятунок людський.
13 V Bohu udatně sobě počínati budeme, a on pošlapá nepřátely naše.
У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.
