Žalmy 106
1 Halelujah. Oslavujte Hospodina, nebo dobrý jest, nebo na věky milosrdenství jeho.
Алілу́я!
2 Kdo může vymluviti nesmírnou moc Hospodinovu, a vypraviti všecku chválu jeho?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Blahoslavení, kteříž ostříhají soudu, a činí spravedlnost každého času.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Pamatuj na mne, Hospodine, pro milost k lidu svému, navštěv mne spasením svým,
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 Abych užíval dobrých věcí s vyvolenými tvými, a veselil se veselím národu tvého, a chlubil se spolu s dědictvím tvým.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Zhřešili jsme i s otci svými, neprávě jsme činili, a bezbožnost páchali.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Otcové naši v Egyptě nerozuměli předivným skutkům tvým, aniž pamatovali na množství milosrdenství tvých, ale odporni byli při moři, při moři Rudém.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 A však vysvobodil je pro jméno své, aby v známost uvedl moc svou.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Nebo přimluvil moři Rudému, a vyschlo; i provedl je skrze hlubiny, jako po poušti.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 A tak zachoval je od ruky toho, jenž jich nenáviděl, a vyprostil je z ruky nepřítele.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 V tom přikryly vody ty, kteříž je ssužovali, nezůstalo ani jednoho z nich.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 A ačkoli věřili slovům jeho, a zpívali chválu jeho,
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Však rychle zapomenuli na skutky jeho, a nečekali na radu jeho;
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 Ale jati jsouce žádostí na poušti, pokoušeli Boha silného na pustinách.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 I dal jim, čehož se jim chtělo, a však dopustil hubenost na život jejich.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 Potom, když horlili proti Mojžíšovi v vojště, a Aronovi, svatému Hospodinovu,
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Otevřevši se země, požřela Dátana, a přikryla zběř Abironovu.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 A roznícen byl oheň na rotu jejich, plamen spálil bezbožníky.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Udělali i tele na Orébě, a skláněli se slitině.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 A změnivše slávu svou v podobiznu vola, jenž jí trávu,
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Zapomněli na Boha silného, spasitele svého, kterýž činil veliké věci v Egyptě.
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 A předivné v zemi Chamově, přehrozné při moři Rudém.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 Pročež řekl, že je vypléní, kdyby se byl Mojžíš, vyvolený jeho, nepostavil v té mezeře před ním, a neodvrátil prchlivosti jeho, aby nehubil.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Za tím zošklivili sobě zemi žádanou, nevěříce slovu jeho.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 A repcíce v staních svých, neposlouchali hlasu Hospodinova.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 A protož pozdvihl ruky své proti nim, aby je rozmetal po poušti,
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 A aby rozptýlil símě jejich mezi pohany, a rozehnal je do zemí.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 Spřáhli se také byli s modlou Belfegor, a jedli oběti mrch.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 A tak dráždili Boha skutky svými, až se na ně obořila rána,
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Až se postavil Fínes, a pomstu vykonal, i přetržena jest rána ta.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 Což jest mu počteno za spravedlnost od národu do pronárodu, a až na věky.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 Opět ho byli popudili při vodách sváru, až se i Mojžíšovi zle stalo pro ně.
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 Nebo k hořkosti přivedli ducha jeho, a pronesl ji rty svými.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 K tomu nevyplénili ani národů těch, o kterýchž jim byl Hospodin poručil,
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 Ale směšujíce se s těmi národy, naučili se skutkům jejich,
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 A sloužili modlám jejich, kteréž jim byly osídlem.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Obětovali zajisté syny své a dcery své ďáblům.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 A vylili krev nevinnou, krev synů svých a dcer svých, kteréž obětovali trapidlům Kananejským, tak že poškvrněna jest země těmi vraždami.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 I zmazali se skutky svými, a smilnili činy svými.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Protož rozpáliv se v prchlivosti Hospodin na lid svůj, v ošklivost vzal dědictví své.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 A vydal je v ruce pohanů. I panovali nad nimi ti, jenž je v nenávisti měli,
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 A utiskali je nepřátelé jejich, tak že sníženi jsou pod ruku jejich.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Mnohokrát je vysvobozoval, oni však popouzeli ho radou svou, pročež potlačeni jsou pro nepravost svou.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 A však patřil na úzkost jejich, a slyšel křik jejich.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 Nebo se rozpomenul na smlouvu svou s nimi, a želel toho podlé množství milosrdenství svých,
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 Tak že naklonil k nim lítostí všecky, kteříž je u vězení drželi.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Zachovej nás, Hospodine Bože náš, a shromažď nás z těch pohanů, abychom slavili jméno tvé svaté, a chlubili se v chvále tvé.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Požehnaný Hospodin Bůh Izraelský od věků až na věky. Na to rciž všecken lid: Amen, Halelujah.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
