Príslovia 1
1 Přísloví Šalomouna syna Davidova, krále Izraelského,
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 Ku poznání moudrosti a cvičení, k vyrozumívání řečem rozumnosti,
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 K dosažení vycvičení v opatrnosti, spravedlnosti, soudu a toho, což pravého jest,
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 Aby dána byla hloupým důmyslnost, mládenečku umění a prozřetelnost.
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 Když poslouchati bude moudrý, přibude mu umění, a rozumný bude vtipnější,
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 K srozumění podobenství, a výmluvnosti řeči moudrých a pohádkám jejich.
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 Bázeň Hospodinova jest počátek umění, moudrostí a cvičením pohrdají blázni.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 Poslouchej, synu můj, cvičení otce svého, a neopouštěj naučení matky své.
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 Neboť to přidá příjemnosti hlavě tvé, a bude zlatým řetězem hrdlu tvému.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 Synu můj, jestliže by tě namlouvali hříšníci, nepřivoluj.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 Jestliže by řekli: Poď s námi, úklady čiňme krvi, skryjeme se proti nevinnému bez ostýchání se;
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 Všelijakého drahého zboží dosáhneme, naplníme domy své loupeží;
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 Vrz los svůj mezi nás, měšec jeden budeme míti všickni:
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 Synu můj, nevycházej na cestu s nimi, zdrž nohu svou od stezky jejich;
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 Nebo nohy jejich ke zlému běží, a pospíchají k vylévání krve.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Jistě, že jakož nadarmo roztažena bývá sít před očima jakéhokoli ptactva,
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 Tak tito proti krvi své ukládají, skrývají se proti dušem svým.
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 Takovéť jsou cesty každého dychtícího po zisku, duši pána svého uchvacuje.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 Moudrost vně volá, na ulicech vydává hlas svůj.
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 V největším hluku volá, u vrat brány, v městě, a výmluvnosti své vypravuje, řka:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 Až dokud hloupí milovati budete hloupost, a posměvači posměch sobě libovati, a blázni nenáviděti umění?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Obraťtež se k domlouvání mému. Hle, vynáším vám ducha svého, a v známost vám uvodím slova svá.
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 Poněvadž jsem volala, a odpírali jste; vztahovala jsem ruku svou, a nebyl, kdo by pozoroval,
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 Anobrž strhli jste se všeliké rady mé, a trestání mého jste neoblíbili:
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 Pročež i já v bídě vaší smáti se budu, posmívati se budu, když přijde to, čehož se bojíte,
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 Když přijde jako hrozné zpuštění to, čehož se bojíte, a bída vaše jako bouře nastane, když přijde na vás trápení a ssoužení.
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 Tehdy volati budou ke mně, a nevyslyším; ráno hledati mne budou, a nenaleznou mne.
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 Proto že nenáviděli umění, a bázně Hospodinovy nevyvolili,
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 Aniž povolili radě mé, ale pohrdali všelikým domlouváním mým.
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 Protož jísti budou ovoce skutků svých, a radami svými nasyceni budou.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 Nebo pokoj hloupých zmorduje je, a štěstí bláznů zahubí je.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 Ale kdož mne poslouchá, bydliti bude bezpečně, pokoj maje před strachem zlých věcí.
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
