Príslovia 24
1 Nenásleduj lidí zlých, aniž žádej bývati s nimi.
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 Nebo o zhoubě přemýšlí srdce jejich, a rtové jejich o trápení mluví.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Moudrostí vzdělán bývá dům, a rozumností upevněn.
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 Skrze umění zajisté pokojové naplněni bývají všelijakým zbožím drahým a utěšeným.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Muž moudrý jest silný, a muž umělý přidává síly.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Nebo skrze rady opatrné svedeš bitvu, a vysvobození skrze množství rádců.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Vysoké jsou bláznu moudrosti; v bráně neotevře úst svých.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Kdo myslí zle činiti, toho nešlechetným nazovou.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Zlé myšlení blázna jest hřích, a ohavnost lidská posměvač.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Budeš-li se lenovati ve dni ssoužení, špatná bude síla tvá.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Vytrhuj jaté k smrti; nebo od těch, ješto se chýlí k zabití, což bys se zdržel?
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Díš-li: Aj, nevěděli jsme o tom: zdaliž ten, jenž zpytuje srdce, nerozumí, a ten, kterýž jest strážce duše tvé, nezná, a neodplatí každému podlé skutků jeho?
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Synu můj, jez med, nebo dobrý jest, a plást sladký dásním tvým.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Tak umění moudrosti duši tvé. Jestliže ji najdeš, onať bude mzda, a naděje tvá nebude vyťata.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Nečiniž úkladů, ó bezbožníče, příbytku spravedlivého, a nekaz odpočinutí jeho.
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Nebo ač sedmkrát padá spravedlivý, však zase povstává, bezbožníci pak padají ve zlém.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Když by padl nepřítel tvůj, neraduj se, a když by klesl, nechať nepléše srdce tvé,
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 Aby snad nepopatřil Hospodin, a nelíbilo by se to jemu, a odvrátil by od něho hněv svůj.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Nehněvej se příčinou zlostníků, aniž následuj bezbožných.
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 Nebo zlý nebude míti odplaty; svíce bezbožných zhasne.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Boj se Hospodina, synu můj, i krále, a k neustavičným se nepřiměšuj.
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 Nebo v náhle nastane bída jejich, a pomstu obou těch kdo zná?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Také i toto moudrým náleží: Přijímati osobu v soudu není dobré.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Toho, kdož říká bezbožnému: Spravedlivý jsi, klnouti budou lidé, a v ošklivost jej vezmou národové.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 Ale kteříž kárají, budou potěšeni, a přijde na ně požehnání dobrého.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Bude líbati rty toho, kdož mluví slova pravá.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Nastroj vně dílo své, a sprav je sobě na poli; potom také vystavíš dům svůj.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Nebývej svědkem všetečným proti bližnímu svému, aniž lahodně namlouvej rty svými.
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Neříkej: Jakž mi učinil, tak mu učiním; odplatím muži tomu podlé skutku jeho.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Přes pole muže lenivého šel jsem, a přes vinici člověka nemoudrého,
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 A aj, porostlo všudy trním, přikryly všecko kopřivy, a ohrada kamenná její byla zbořená.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 A vida to, posoudil jsem toho; vida, vzal jsem to k výstraze.
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Maličko pospíš, maličko zdřímeš, maličko složíš ruce, abys poležel,
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 V tom přijde jako pocestný chudoba tvá, a nouze tvá jako muž zbrojný.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
