< Príslovia 22 >
1 Vzácnější jest jméno dobré než bohatství veliké, a přízeň lepší než stříbro a zlato.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Bohatý a chudý potkávají se, učinitel obou jest Hospodin.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Opatrný vida zlé, vyhne se, ale hloupí předce jdouce, těžkosti docházejí.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Pokory a bázně Hospodinovy odplata jest bohatství a sláva i život.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Trní a osídla jsou na cestě převráceného; kdož ostříhá duše své, vzdálí se od nich.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Vyučuj mladého podlé způsobu cesty jeho; nebo když se i zstará, neuchýlí se od ní.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Bohatý nad chudými panuje, a vypůjčující bývá služebníkem toho, jenž půjčuje.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Kdo rozsívá nepravost, žíti bude trápení; prut zajisté prchlivosti jeho přestane.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Oko dobrotivé, onoť požehnáno bude; nebo udílí z chleba svého chudému.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Vyvrz posměvače, a odejdeť svada, anobrž přestane svár a lehkost.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Kdo miluje čistotu srdce, a v čích rtech jest příjemnost, takového král přítelem bývá.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Oči Hospodinovy ostříhají umění, ale snažnosti ošemetného převrací.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Říká lenoch: Lev jest vně, naprostřed ulic byl bych zabit.
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Jáma hluboká ústa postranních; ten, na kohož se hněvá Hospodin, vpadne tam.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Bláznovství přivázáno jest k srdci mladého, ale metla kázně vzdálí je od něho.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Kdo utiská nuzného, aby rozmnožil své, a dává bohatému, jistotně bude v nouzi.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Nakloň ucha svého, a slyš slova moudrých, a mysl svou přilož k učení mému.
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 Nebo to bude utěšenou věcí, jestliže je složíš v srdci svém, budou-li spolu nastrojena ve rtech tvých.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Aby bylo v Hospodinu doufání tvé, oznamujiť to dnes. I ty také ostříhej toho.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Zdaližť jsem nenapsal znamenitých věcí z strany rad a umění,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 Aťbych v známost uvedl jistotu řečí pravých, tak abys vynášeti mohl slova pravdy těm, kteříž by k tobě poslali?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Nelup nuzného, proto že nuzný jest, aniž potírej chudého v bráně.
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 Nebo Hospodin povede při jejich, a vydře duši těm, kteříž vydírají jim.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Nebývej přítelem hněvivého, a s mužem prchlivým neobcuj,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 Abys se nenaučil stezkám jeho, a nevložil osídla na duši svou.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Nebývej mezi rukojměmi, mezi slibujícími za dluhy.
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 Nemáš-li, čím bys zaplatil, proč má kdo bráti lůže tvé pod tebou?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Nepřenášej mezníku starodávního, kterýž učinili otcové tvoji.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Vídáš-li, že muž snažný v díle svém před králi stává? Nestává před nepatrnými.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.