< Matouš 8 >
1 A když sstupoval s hory, šli za ním zástupové mnozí.
Коли [Ісус] зійшов з гори, багато людей пішло за Ним.
2 A aj, malomocný přišed, klaněl se jemu, řka: Pane, kdybys jen chtěl, můžeš mne očistiti.
І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
3 I vztáh Ježíš ruku, dotekl se ho, řka: Chci, buď čist. A hned očištěno jest malomocenství jeho.
[Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить [чоловік] очистився від прокази.
4 I dí mu Ježíš: Viziž, abys žádnému nepravil. Ale jdi, a ukaž se knězi, a obětuj dar, kterýž přikázal Mojžíš, na svědectví jim.
Ісус сказав йому: ―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.
5 A když vcházel Ježíš do Kafarnaum, přistoupil k němu setník, prose ho,
Коли ж [Ісус] увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його,
6 A řka: Pane, služebník můj leží doma šlakem poražený, velmi se trápě.
кажучи: ―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.
7 I dí mu Ježíš: Já přijdu a uzdravím ho.
[Ісус] сказав йому: ―Я прийду та зцілю його.
8 A odpovídaje setník, řekl: Pane, nejsemť hoden, abys všel pod střechu mou, ale toliko rci slovo, a uzdraven bude služebník můj.
Але сотник відповів: ―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.
9 Nebo i já jsem člověk moci poddaný, maje pod sebou žoldnéře, avšak dím-li tomuto: Jdi, tedy jde, a jinému: Přijď, a přijde, a služebníku svému: Učiň toto, a učiní.
Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.
10 Tedy uslyšev to Ježíš, podivil se, a jdoucím za sebou řekl: Amen pravím vám, ani v Izraeli tak veliké víry jsem nenalezl.
Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним: ―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.
11 Pravím pak vám, žeť přijdou mnozí od východu i od západu, a stoliti budou s Abrahamem, s Izákem a s Jákobem v království nebeském,
Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.
12 Ale synové království vyvrženi budou do temností zevnitřních. Tamť bude pláč a škřipení zubů.
А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.
13 I řekl Ježíš setníkovi: Jdiž, a jakžs uvěřil, staň se tobě. I uzdraven jest služebník jeho v tu hodinu.
А сотникові Ісус сказав: ―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою! І тієї ж миті його слуга одужав.
14 A přišed Ježíš do domu Petrova, uzřel svegruši jeho, ana leží a má zimnici.
Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці.
15 I dotekl se ruky její, a hned přestala jí zimnice. I vstala a posluhovala jim.
Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.
16 A když byl večer, přivedli k němu mnohé, kteříž ďábelství měli, a on vymítal duchy zlé slovem, a všecky, kteříž se zle měli, uzdravil,
Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги,
17 Aby se naplnilo povědění skrze Izaiáše proroka, řkoucího: Onť jest vzal na se mdloby naše, a neduhy naše nesl.
щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю: «Він узяв на Себе наші хвороби і поніс наші недуги».
18 Vida pak Ježíš zástupy mnohé okolo sebe, kázal přeplaviti se na druhou stranu.
Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав [учням] відплисти на другий бік [моря].
19 A přistoupiv jeden zákoník, řekl jemu: Mistře, půjdu za tebou, kamžkoli půjdeš.
Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав: ―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
20 I dí mu Ježíš: Lišky doupata mají, a ptactvo nebeské hnízda, ale Syn člověka nemá, kde by hlavu sklonil.
Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
21 Jiný pak z učedlníků jeho řekl jemu: Pane, dopusť mi prve odjíti a pochovati otce mého.
А інший з Його учнів сказав: ―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!
22 Ale Ježíš řekl jemu: Pojď za mnou, a nech, ať tam mrtví pochovávají mrtvé své.
Але Ісус відповів: ―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.
23 A když vstoupil na lodí, vstoupili za ním i učedlníci jeho.
Потім [Ісус] зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні.
24 A aj, bouře veliká stala se jest na moři, takže vlny přikrývaly lodí. On pak spal.
І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав.
25 A přistoupivše učedlníci jeho, zbudili jej, řkouce: Pane, zachovej nás, hynemeť.
[Учні] підійшли й розбудили Його, кажучи: ―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!
26 I dí jim: Proč se bojíte, ó malé víry? Tedy vstav, přimluvil větrům a moři, i stalo se utišení veliké.
Він сказав їм: ―Чому ви злякалися, маловіри? Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
27 Lidé pak divili se, řkouce: Kteraký jest tento, že ho i větrové i moře poslouchají?
Люди дивувалися кажучи: ―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
28 A když se přeplavil na druhou stranu do krajiny Gergezenských, potkali se s ním dva ďábelníci z hrobu vyšlí, ukrutní náramně, takže pro ně žádný nemohl tou cestou choditi.
Коли [Ісус] прийшов на другий берег [моря], у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29 A aj, zkřikli, řkouce: Co je nám po tobě, Ježíši, Synu Boží? Přišel jsi sem před časem trápiti nás.
І ось вони закричали: ―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?
30 A bylo opodál od nich stádo veliké vepřů, pasoucích se.
Неподалік від них паслося велике стадо свиней.
31 Ïáblové pak prosili ho, řkouce: Poněvadž nás vymítáš, dopustiž nám vjíti do toho stáda vepřů.
Демони просили Ісуса, кажучи: ―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.
32 I řekl jim: Jděte. A oni vyšedše, vešli do stáda těch vepřů. A aj, hnalo se všecko stádo těch vepřů s vrchu dolů do moře, i ztonuli v vodách.
Він сказав їм: ―Ідіть! Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
33 Pastýři pak utekli. A přišedše do města, vypravovali to všecko, i o těch ďábelnících.
Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих.
34 A aj, všecko město vyšlo v cestu Ježíšovi, a uzřevše ho, prosili, aby šel z končin jejich.
І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.