Matouš 4
1 Tehdy Ježíš veden jest na poušť od Ducha, aby pokoušín byl od ďábla.
Потому Ісус був пове́дений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокуша́в.
2 A postiv se čtyřidceti dnů a čtyřidceti nocí, potom zlačněl.
І по́стив Він сорок день і сорок ноче́й, а вкінці зголодні́в.
3 A přistoupiv k němu pokušitel, řekl: Jsi-li Syn Boží, rciž, ať kamení toto chlebové jsou.
І ось приступив до Нього споку́сник, і сказав: „Коли Ти Син Божий, скажи, щоб камі́ння це стало хліба́ми!“
4 On pak odpovídaje, řekl: Psánoť jest: Ne samým chlebem živ bude člověk, ale každým slovem vycházejícím skrze ústa Boží.
А Він відповів і промовив: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним словом, що походить із уст Божих“.
5 Tedy pojal jej ďábel do svatého města a postavil ho na vrchu chrámu.
Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на нарі́жника храму,
6 A řekl mu: Jsi-li Syn Boží, spustiž se dolů; nebo psánoť jest, že andělům svým přikázal o tobě, a na ruce uchopí tebe, abys někde o kámen nohy své neurazil.
та й каже Йому: „Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бо ж написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, і вони на руках понесу́ть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги́“.
7 I řekl mu Ježíš: Zase psáno jest: Nebudeš pokoušeti Pána Boha svého.
Ісус відказав йому: „Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!“
8 Opět pojal ho ďábel na horu vysokou velmi, a ukázal mu všecka království světa i slávu jejich, a řekl jemu:
Знов диявол бере Його на височе́зную го́ру, і показує Йому всі царства на світі та їхню славу,
9 Toto všecko tobě dám, jestliže padna, budeš mi se klaněti.
та й каже до Нього: „Це все Тобі дам, якщо впаде́ш і мені Ти покло́нишся!“
10 Tedy dí mu Ježíš: Odejdiž, satane; neboť jest psáno: Pánu Bohu svému klaněti se budeš a jemu samému sloužiti budeš.
Тоді каже до нього Ісус: „Відійди, сатано! Бо ж написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
11 Tedy opustil ho ďábel, a aj, andělé přistoupili a sloužili jemu.
Тоді позоставив диявол Його. І ось анголи́ приступили, і служили Йому́.
12 A když uslyšel Ježíš, že by Jan vsazen byl do žaláře, odšel do Galilee.
Як довідавсь Ісус, що Івана ув'я́знено, перейшов у Галілею.
13 A opustiv Nazarét, přišed, bydlil v Kafarnaum za mořem, v krajinách Zabulon a Neftalím,
І, покинувши Він Назаре́та, прийшов й оселився в Капернау́мі примо́рськім, на границі країн Завуло́нової й Нефтали́мової,
14 Aby se naplnilo povědění skrze Izaiáše proroka, řkoucího:
щоб спра́вдилось те, що сказав Іса́я пророк, промовляючи:
15 Země Zabulon a Neftalím při moři za Jordánem, Galilea pohanská,
„Завуло́нова зе́мле, і Нефтали́мова зе́мле, за Йорда́ном при мо́рській дорозі, Галіле́є поганська!
16 Lid, kterýž bydlil v temnostech, viděl světlo veliké, a sedícím v krajině a stínu smrti, světlo vzešlo jim.
Наро́д, що в темно́ті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло“.
17 Od toho času počal Ježíš kázati a praviti: Pokání čiňte; neboť se přiblížilo království nebeské.
Із того ча́су Ісус розпочав проповідувати й промовляти: „Покайтеся, бо набли́зилось Царство Небесне!“
18 A chodě Ježíš podle moře Galilejského, uzřel dva bratry, Šimona, kterýž slove Petr, a Ondřeje bratra jeho, ani pouštějí sít do moře, (nebo byli rybáři.)
Як прохо́див же Він поблизу́ Галілейського моря, то побачив двох братів: Си́мона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що не́вода в море закида́ли, — бо рибалки були́.
19 I dí jim: Pojďte za mnou, a učiním vás rybáře lidí.
І Він каже до них: „Ідіть за Мною, — Я зроблю́ вас ловця́ми людей!“
20 A oni hned opustivše síti, šli za ním.
І вони зараз покинули сі́ті, та й пішли вслід за Ним.
21 A poodšed odtud, uzřel jiné dva bratry, Jakuba syna Zebedeova, a Jana bratra jeho, na lodí s Zebedeem otcem jejich, ani tvrdí síti své. I povolal jich.
І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, — Зеведе́євого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведе́єм, їхнім ба́тьком, що ла́годили свого не́вода в чо́вні, — і покликав Він їх.
22 A oni hned opustivše lodí a otce svého, šli za ním.
Вони зараз залиши́ли чо́вна та батька свого́, — та й пішли вслід за Ним.
23 I procházel Ježíš všecku Galilei, uče v shromážděních jejich a káže evangelium království a uzdravuje všelikou nemoc i všeliký neduh v lidu.
І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синаго́гах навчаючи, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу, і всяку неміч між людьми.
24 A rozešla se o něm pověst po vší Syrii. I přivedli k němu všecky nemocné, rozličnými neduhy a trápeními poražené, i ďábelníky, i náměsičníky, i šlakem poražené; a uzdravoval je.
А чутка про Нього пішла по всій Си́рії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розсла́блених, — і Він їх уздоровля́в.
25 I šli za ním zástupové mnozí z Galilee a z krajiny Desíti měst, i z Jeruzaléma i z Judstva i z Zajordání.
І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайорда́ння.
