Matouš 17
1 A po šesti dnech pojal Ježíš Petra a Jakuba a Jana bratra jeho, i uvedl je na horu vysokou soukromí,
Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та його брата Івана й вивів їх на високу гору.
2 A proměnil se před nimi. I zastkvěla se tvář jeho jako slunce, a roucho jeho učiněno bílé jako světlo.
Там Він преобразився перед ними: Його обличчя засяяло, мов сонце, а Його одяг став білим, як світло.
3 A aj, ukázali se jim Mojžíš a Eliáš, rozmlouvající s ním.
І ось з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
4 A odpověděv Petr, řekl Ježíšovi: Pane, dobré jest nám tuto býti. Chceš-li, udělejme tuto tři stánky, tobě jeden a Mojžíšovi jeden a Eliášovi jeden.
Петро звернувся до Ісуса й сказав: «Господи, добре нам тут бути! Якщо бажаєш, зробимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
5 Když pak on ještě mluvil, aj, oblak světlý zastínil je. A aj, zavzněl hlas z oblaku řkoucí: Toto jest ten můj milý Syn, v němž mi se dobře zalíbilo, toho poslouchejte.
Коли він ще говорив, ось ясна хмара накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, у Якому Моє вподобання. Його слухайте!»
6 To uslyšavše učedlníci, padli na tváři své a báli se velmi.
Почувши це, учні впали долілиць, бо дуже злякалися.
7 A přistoupiv Ježíš, dotekl se jich, řka jim: Vstaňte, nebojte se.
Але Ісус підійшов та, доторкнувшись до них, сказав: ―Встаньте, не бійтеся!
8 A pozdvihše očí svých, žádného neviděli, než samého Ježíše.
Підвівши свої очі, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.
9 Když pak sstupovali s hory, přikázal jim Ježíš, řka: Žádnému nepravte tohoto vidění, dokudž by Syn člověka nevstal z mrtvých.
Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: ―Не кажіть нікому про те, що ви бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10 I otázali se ho učedlníci jeho, řkouce: Což to pak zákoníci praví, že má Eliáš prve přijíti?
Учні запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим?
11 A Ježíš odpovídaje, řekl jim: Eliáš zajisté přijde prve a napraví všecky věci.
Тоді [Ісус] відповів: ―Ілля дійсно приходить для того, щоб відновити все.
12 Ale pravím vám, že Eliáš již přišel, avšak nepoznali ho, ale učinili mu, což chtěli. Takť i Syn člověka trpěti bude od nich.
Але кажу вам: Ілля вже прийшов, та не впізнали його й вчинили з ним усе, що схотіли. Так само й Син Людський має постраждати від них.
13 Tedy srozuměli učedlníci, že jim to praví o Janovi Křtiteli.
Тоді учні зрозуміли, що Він говорив про Івана Хрестителя.
14 A když přišli k zástupu, přistoupil k němu člověk jeden, a poklekl před ním na kolena,
Коли вони прийшли до людей, підійшов чоловік, упав на коліна [перед Ісусом]
15 A řekl: Pane, smiluj se nad synem mým, nebo náměsičník jest, a bídně se trápí. Èasto zajisté padá do ohně a častokrát do vody.
і промовив: ―Господи, змилуйся над моїм сином, бо він – сновида й тяжко страждає, часто кидається у вогонь або у воду.
16 I přivedl jsem ho učedlníkům tvým, ale nemohli ho uzdraviti.
Я приводив його до Твоїх учнів, але вони не змогли його зцілити.
17 Odpovídaje pak Ježíš, řekl: Ó národe nevěrný a převrácený, dokud budu s vámi? Dokudž vás trpěti budu? Přiveďte jej sem ke mně.
Ісус же відповів: ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика сюди до Мене!
18 I pohrozil jemu Ježíš. I vyšlo od něho ďábelství a uzdraven jest mládenec v tu hodinu.
Ісус наказав демону, і той вийшов із хлопчика; тієї ж миті хлопець був зцілений.
19 Tedy přistoupivše učedlníci k Ježíšovi soukromí, řekli jemu: Proč jsme my ho nemohli vyvrci?
Тоді учні підійшли до Ісуса й наодинці запитали: ―Чому ми не змогли вигнати демона?
20 Řekl jim Ježíš: Pro nevěru vaši. Amen zajisté pravím vám: Budete-li míti víru, jako jest zrno horčičné, díte hoře této: Jdi odsud tam, a půjde, a nebudeť vám nic nemožného.
Він відповів: ―Через ваше маловір’я. Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру, як гірчичне зерно, і скажете цій горі: «Перейди звідси туди!», – вона перейде. Нічого неможливого для вас не буде.
21 Toto pak pokolení nevychází, jediné skrze modlitbu a půst.
Але цей рід [демонів] виганяється лише постом та молитвою.
22 A když byli v Galileji, řekl jim Ježíš: Syn člověka bude zrazen v ruce lidí bezbožných.
Коли ж вони разом зібралися в Галілеї, Ісус сказав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські.
23 A zabijíť jej, a třetího dne z mrtvých vstane. I zarmoutili se náramně.
Його вб’ють, але третього дня Він воскресне». Учні дуже засмутилися.
24 A když přišli do Kafarnaum, přistoupili, kteříž plat vybírali, ku Petrovi a řekli: Což mistr váš nedává platu?
Коли вони прибули до Капернаума, прийшли до Петра ті, що збирали дводрахмову данину, і запитали: ―Ваш учитель платить дводрахмову данину?
25 A on řekl: Dává. A když všel do domu, předšel jej Ježíš řečí, řka: Co se tobě zdá, Šimone? Králové zemští od kterých berou daň anebo plat, od synů-li svých, čili od cizích?
Він відповів: ―Так! Коли ж Петро зайшов у дім, Ісус випередив його, запитавши: ―Симоне, як ти думаєш, від кого збирають данину або податок земні царі, від своїх синів чи від чужих?
26 Odpověděl jemu Petr: Od cizích. I dí mu Ježíš: Tedy synové jsou svobodní?
Симон відповів: ―Від чужих. Тоді Ісус сказав: ―Отже, сини вільні [від податку].
27 Ale abychom jich nepohoršili, jda k moři, vrz udici, a tu rybu, kteráž nejprve uvázne, vezmi, a otevra ústa její, nalezneš groš. Ten vezma, dej jim za mne i za sebe.
Але щоб не спокушати їх, іди до моря, закинь вудку й витягни першу рибу, яку впіймаєш. Відкривши їй рота, ти знайдеш статер. Візьми його та віддай їм за Мене й за себе.
