Lukáš 21
1 A pohleděv, uzřel lidi bohaté, kteříž metali dary své do pokladnice.
[Ісус] дивився, як багатії клали свої дари в скарбницю [Храму].
2 Uzřel pak i jednu vdovu chudičkou, ana uvrhla dva šarty.
Побачив Він також і бідну вдову, яка поклала туди дві лепти.
3 I řekl: Vpravdě pravím vám, že vdova tato chudá více uvrhla nežli všickni jiní.
І промовив: «Істинно кажу вам: ця бідна вдова поклала більше, ніж усі інші,
4 Nebo všickni tito z toho, což jim zbývalo, dali dary Bohu, tato pak z své chudoby všecku živnost svou, kterouž měla, uvrhla.
бо всі клали зі свого достатку, а вона зі своєї бідності поклала все, що в неї було на прожиток».
5 A když někteří pravili o chrámu, kterak by kamením pěkným i jinými okrasami ozdoben byl, řekl:
Коли присутні заговорили про Храм, що він прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, Він сказав:
6 Načež se to díváte? Přijdouť dnové, v nichžto nebude zůstaven kámen na kameni, kterýž by nebyl zbořen.
―Прийдуть дні, коли з того, що бачите, не залишиться каменя на камені, який не був би зруйнований.
7 I otázali se ho, řkouce: Mistře, kdy to bude? A které znamení, když se to bude míti státi?
І запитали Його: ―Учителю, коли це станеться? І яка ознака того, що це має статися?
8 On pak řekl: Vizte, abyste nebyli svedeni. Nebo mnozí přijdou ve jménu mém, řkouce: Že já jsem Kristus, a čas se blíží. Protož nepostupujte po nich.
Він відповів: ―Дивіться, щоб ніхто не ввів вас в оману, бо багато хто прийде в ім’я Моє й казатиме: «Це Я!» і «Час наблизився!» Не йдіть за ними!
9 Když pak uslyšíte o válkách a různicech, nestrachujte se; neboť musí to prve býti, ale ne ihned konec.
Коли почуєте про війни та повстання, не лякайтеся: спочатку все це має статися, але кінець буде не відразу.
10 Tehdy pravil jim: Povstaneť národ proti národu, a království proti království.
Тоді сказав їм: ―Повстане народ проти народу й царство проти царства.
11 A země třesení veliká budou po místech, a hladové, a morové, hrůzy i zázrakové s nebe velicí.
Будуть сильні землетруси в різних місцях, голод та чума. Будуть відбуватися страшні події та великі знамення на небі.
12 Ale před tím přede vším vztáhnou ruce své na vás, a protiviti se vám budou, vydávajíce vás do škol a žalářů, vodíce k králům a k vladařům pro jméno mé.
Але перед тим, як все це відбудеться, накладуть на вас руки та переслідуватимуть вас. Видаватимуть вас у синагоги та в’язниці, поведуть вас до царів та правителів через ім’я Моє.
13 A toť se vám díti bude na svědectví.
І це дасть вам можливість свідчити.
14 Protož složtež to v srdcích vašich, abyste se nestarali, kterak byste odpovídati měli.
Отже, покладіть собі в серця не турбуватись завчасно, що говорити на свій захист,
15 Jáť zajisté dám vám ústa a moudrost, kteréžto nebudou moci odolati, ani proti vám ostáti všickni protivníci vaši.
бо Я дам вам слова й таку мудрість, якій не зможуть противитися й суперечити всі ваші противники.
16 Budete pak zrazováni i od rodičů a od bratrů, od příbuzných i od přátel, a zmordují některé z vás.
Вас будуть зраджувати навіть ваші батьки, брати, родичі та друзі. Декого з вас вбиватимуть.
17 A budete v nenávisti všechněm pro jméno mé.
І всі будуть ненавидіти вас через Моє ім’я.
18 Ale vlas s hlavy vaší nezahyne.
Але жодна волосина з вашої голови не пропаде.
19 V trpělivosti vaší vládněte dušemi vašimi.
Терпінням вашим ви здобудете душі ваші.
20 Když pak uzříte obležený od vojska Jeruzalém, tedy vězte, žeť se přiblížilo zkažení jeho.
Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, тоді знайте, що його спустошення наблизилось.
21 A tehdy ti, kdož jsou v Judstvu, utíkejte k horám, a kdo uprostřed něho, vyjděte, a kteří v končinách, nevcházejte do něho.
Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори; ті, що в Єрусалимі, нехай виходять із нього; а ті, що будуть на полях, нехай до нього не входять.
22 Neboť budou dnové pomsty, aby se naplnilo všecko, což psáno jest.
Бо це буде час помсти, коли все написане здійсниться.
23 Ale běda těhotným a těm, kteréž kojí v těch dnech. Neboť bude dav veliký v této zemi, a hněv Boží nad lidem tímto.
Горе вагітним і тим, що будуть годувати грудьми в ті дні, бо велике лихо буде на землі та гнів на цьому народі.
24 I padati budou ostrostí meče, a zjímaní vedeni budou mezi všecky národy, a Jeruzalém tlačen bude od pohanů, dokudž se nenaplní časové pohanů.
[Люди] будуть гинути від меча, їх заберуть у полон поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть язичники, аж доки час язичників не закінчиться.
25 A budouť znamení na slunci a na měsíci i na hvězdách, a na zemi soužení národů, nevědoucích se kam díti, když zvuk vydá moře a vlnobití,
І будуть знамення на сонці, місяці та зірках, а на землі буде жах між народами та розгубленість від ревіння морських хвиль.
26 Takže zmrtvějí lidé pro strach a pro očekávání těch věcí, kteréž přijdou na všecken svět. Nebo moci nebeské pohybovati se budou.
Люди вмиратимуть від страху в очікуванні подій, що насуваються на людство, бо сили небесні захитаються.
27 A tehdyť uzří Syna člověka, an se béře v oblace s mocí a slavou velikou.
І тоді [люди] побачать Сина Людського, Який приходить на хмарі з великою силою та славою.
28 A když se toto počne díti, pohleďtež a pozdvihnětež hlav vašich, protože se přibližuje vykoupení vaše.
Коли ці речі почнуть збуватися, ви встаньте та підійміть ваші голови, бо наближається визволення ваше.
29 I pověděl jim podobenství: Patřte na fíkový strom i na všecka stromoví.
Потім сказав їм цю притчу: ―Дивіться на смоковницю та на всі дерева:
30 Když se již pučí, vidouce to, sami to znáte, že blízko jest léto.
коли на них з’являється листя, знаєте, що літо вже близько.
31 Takž i vy, když uzříte, ano se tyto věci dějí, věztež, že blízko jest království Boží.
Так і ви, коли побачите, що це збувається, знайте: Царство Боже вже близько.
32 Amen pravím vám, že nepomine věk tento, ažť se toto všecko stane.
Істинно кажу вам: не мине цей рід, поки все це не станеться.
33 Nebe a země pominou, ale slova má nepominou.
Небо та земля проминуть, але слова Мої не проминуть.
34 Pilně se pak varujte, aby snad nebyla obtížena srdce vaše obžerstvím a opilstvím a pečováním o tento život, a vnáhle přikvačil by vás ten den.
Будьте уважні, щоб ваші серця не обтяжували ненажерство, п’янство та життєві турботи і щоб день той не застав вас зненацька,
35 Nebo jako osidlo přijde na všecky, jenž přebývají na tváři vší země.
як пастка. Бо він прийде несподівано для всіх, хто живе на землі.
36 Protož bděte všelikého času, modléce se, abyste hodni byli ujíti všech těch věcí, kteréž se budou díti, a postaviti se před Synem člověka.
Завжди пильнуйте та моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має відбутися, і стати перед Сином Людським.
37 I býval ve dne v chrámě, uče, ale v noci vycházeje, přebýval na hoře, kteráž slove Olivetská.
Кожен день [Ісус] навчав у Храмі, а вночі виходив та перебував на горі, що зветься Оливною.
38 A všecken lid na úsvitě přicházel k němu do chrámu, aby ho poslouchal.
Увесь народ збирався зранку в Храмі, аби слухати Його.
