Judův 1
1 Judas, Ježíše Krista služebník, bratr pak Jakubův, posvěceným v Bohu Otci, a Kristu Ježíši zachovaným a k němu povolaným:
Юда, раб Ісуса Христа і брат Якова. Покликаним, улюбленим в Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом.
2 Milosrdenství vám a pokoj i láska budiž rozmnožena.
Милосердя, мир і любов нехай вам примножаться!
3 Nejmilejší, všecku snažnost vynakládaje na to, abych vám psal o obecném spasení, musil jsem psáti, vás napomínaje, abyste statečně bojovali o víru, kteráž jest jednou dána svatým.
Любі, докладаючи всіх зусиль у написанні про наше спільне спасіння, я визнав за обов’язок написати вам і закликати боротися за віру, довірену святим раз і назавжди.
4 Neboť jsou podešli někteří lidé bezbožní, prve již dávno poznamenaní k tomu odsouzení; kteřížto milost Boha našeho přenášejí v chlipnost, a toho, kterýž jest sám Hospodin, Boha a Pána našeho Jezukrista zapírají.
Адже прокралися деякі люди, записані ще здавна для цього вироку, безбожні, які обертають благодать нашого Бога в розпусту та зрікаються єдиного Володаря й Господа нашого Ісуса Христа.
5 Protož vidělo mi se vám to připomenouti, kteříž jednou již o tom víte, že když Pán lid svůj z země Egyptské vysvobodil, potom ty, kteříž nevěřící byli, zatratil.
Я хочу нагадати вам, хоч ви й так вже все знаєте, що Господь, визволивши спершу народ з Єгипетської землі, пізніше знищив тих, що не повірили.
6 A ty anděly, kteříž neostříhali svého knížetství, ale opustili příbytek svůj, k soudu velikého toho dne vazbou věčnou pod mrákotou schoval. (aïdios g126)
І ангелів, які не втримали свого початкового стану, але покинули своє житло, Він затримав у вічних кайданах під мороком для суду великого Дня. (aïdios g126)
7 Jako Sodoma a Gomora, a okolní města, když podobným způsobem, jako i tito, v smilstvo se vydali a odešli po těle cizím, předložena jsou za příklad, pokutu věčného ohně snášejíce. (aiōnios g166)
Також Содом, Гоморра та довколишні міста, що подібно до них чинили розпусту й жадали іншого тіла, стали прикладом [для нас], зазнавши кари вічного вогню. (aiōnios g166)
8 Takéž podobně i tito, jako v hluboký sen pohřižení, tělo zajisté poskvrňují, panstvím pak pohrdají a důstojnosti se rouhají;
Так само й ці сновиди оскверняють [своє] тіло, відкидають владу й зневажають славних.
9 Ješto Michal archanděl, když s ďáblem odpor maje, hádal se o tělo Mojžíšovo, neodvážil se proti němu vynésti soudu zlořečení, ale řekl: Ztresciž tě Pán.
Та навіть сам архангел Михаїл, коли дорікав дияволу й говорив про тіло Мойсея, не дозволив собі винести зневажливого осуду, але сказав: «Нехай Господь тобі докорить!»
10 Tito pak, čehož neznají, tomu se rouhají; a což od přirození znají, jako nerozumná hovada, v tom se poskvrňují.
А ці [люди] зневажають те, чого не знають, а що знають від природи, – як ті нерозумні тварини, – то тим себе й гублять.
11 Běda jim, nebo cestou Kainovou odešli, a poblouzením Balámovy mzdy po lakomství se vylili, a odporováním Kóre zahynuli.
Горе їм! Адже вони пішли дорогою Каїна, заради винагороди кинулись в оману Валаама та загинули в бунті Корея.
12 Tiť jsou na hodech vašich poskvrny, když s vámi hodují bezstoudně, sami se pasouce; jsouce jako oblakové bez vody, jimiž vítr sem i tam točí, stromové uvadlí, neužiteční, dvakrát mrtví a vykořenění,
Вони – підводні рифи на ваших вечерях любові, які безсоромно бенкетують із вами, пасучи лише самих себе; [вони] – безводні хмари, гнані навколо вітрами, безплідні осінні дерева, двічі мертві та вирвані з корінням,
13 Vzteklé vody mořské, vymítajíce jako pěny svou mrzkost, hvězdy bludné, jimžto mrákota tmy zachována jest na věčnost. (aiōn g165)
дикі морські хвилі, які піняться власним соромом, блукаючі зірки, для яких навіки зберігається морок темряви. (aiōn g165)
14 Prorokoval pak také o nich sedmý od Adama Enoch, řka: Aj, Pán s svatými tisíci svými béře se,
Про них пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось Господь гряде з міріадами Своїх святих,
15 Aby učinil soud všechněm a trestal všecky, kteříž by koli mezi nimi byli bezbožní, ze všech skutků bezbožnosti jejich, v nichž bezbožnost páchali, i ze všech tvrdých řečí, kteréž mluvili proti němu hříšníci bezbožní.
щоб учинити суд над усіма й викрити кожну душу в усіх їхніх вчинках безбожності, які вони безбожно виконували, і за всі суворі слова, які промовили проти Нього безбожні грішники».
16 Tiť jsou reptáci žalobní, podle žádostí svých chodíce, jejichž ústa mluví pýchu, pochlebujíce osobám některým pro svůj užitek.
Вони скаржники й критики, які живуть за своїми лихими бажаннями, а їхній рот говорить хвалебні слова, підлещуючись задля власної користі.
17 Ale vy, nejmilejší, pamatujte na slova předpověděná od apoštolů Pána našeho Jezukrista.
А ви, любі, запам’ятайте слова, сказані апостолами нашого Господа Ісуса Христа,
18 Nebo jsou pověděli vám, že v posledním času budou posměvači, podle svých bezbožných žádostí chodící.
які говорили вам: «В останній час будуть насмішники, які житимуть за своїми безбожними бажаннями».
19 Toť jsou ti, kteříž se sami odtrhují, lidé hovadní, Ducha Kristova nemající.
Це ті, які спричиняють поділи, [люди] плотські, які не мають Духа.
20 Ale vy, nejmilejší, vzdělávajíce se na té nejsvětější víře vaší, v Duchu svatém modléce se,
Ви ж, любі, будуйте себе найсвятішою вірою, молячись у Святому Дусі.
21 Ostříhejte se v lásce Boží, očekávajíce milosrdenství Pána našeho Jezukrista k věčnému životu. (aiōnios g166)
Зберігайте себе в Божій любові, очікуючи милосердя Господа нашого Ісуса Христа, [що веде] до вічного життя, (aiōnios g166)
22 A nad některými zajisté lítost mějte, rozeznání v tom majíce.
та будьте милосердними до тих, хто вагається;
23 Jiné pak strašením k spasení přivozujte, jako z ohně je vychvacujíce, v nenávisti majíce i tu skrze tělo poskvrněnou sukni.
інших рятуйте, вириваючи з вогню; ще до інших зі страхом виявляйте милосердя, відчуваючи огиду й до сорочки, опоганеної плоттю.
24 Tomu pak, kterýž mocen jest zachovati vás bez úrazu a postaviti před obličejem slávy své bez úhony s veselím,
А Тому, Хто може зберегти вас від падіння й поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
