Jan 2
1 Třetího dne stala se svadba v Káni Galilejské, a byla matka Ježíšova tam.
А третього дня було весїллє в Кані Галилейській; і була мати Ісусова там;
2 A pozván jest také Ježíš i učedlníci jeho na svadbu.
запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє.
3 Když se pak nedostalo vína, řekla matka Ježíšova k němu: Vína nemají.
І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають.
4 Dí jí Ježíš: Co mně a tobě ženo? Ještě nepřišla hodina má.
Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя.
5 Dí matka jeho k služebníkům: Což by koli vám řekl, učiňte.
Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть.
6 I bylo tu kamenných stoudví šest postaveno, podle obyčeje očišťování Židovského, beroucí v sebe jedna každá dvě nebo tři míry.
Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три.
7 Řekl jim Ježíš: Naplňte ty stoudve vodou. I naplnili je až do vrchu.
Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх.
8 I dí jim: Nalévejtež již, a neste vrchnímu správci svadby. I nesli.
І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли.
9 A jakž okusil vrchní správce svadby vody vínem učiněné, (nevěděl pak, odkud by bylo, ale služebníci věděli, kteříž vážili vodu, ) povolal ženicha ten vrchní správce,
Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста,
10 A řekl mu: Každý člověk nejprve dobré víno dává, a když by se hojně napili, tehdy to, kteréž horší jest. Ale ty zachoval jsi víno dobré až dosavad.
і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досі.
11 To učinil Ježíš počátek divů v Káni Galilejské, a zjevil slávu svou. I uvěřili v něho učedlníci jeho.
Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.
12 Potom sstoupil do Kafarnaum, on i matka jeho, i bratří jeho, i učedlníci jeho, a pobyli tam nemnoho dní;
Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днів.
13 Nebo blízko byla velikanoc Židovská. I vstoupil Ježíš do Jeruzaléma.
А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус,
14 A nalezl v chrámě, ano prodávají voly a ovce i holubice, a penězoměnce sedící.
і знайшов у церкві продаючих воли, й вівці, і голуби, й міняльників сидячих.
15 A udělav bič z provázků, všecky vyhnal z chrámu, i ovce i voly, a penězoměncům rozsypal peníze, a stoly zpřevracel.
І, зробивши джгута [скрутля, плетїнку] з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівці й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав;
16 A těm, kteříž holuby prodávali, řekl: Odnestež tyto věci odsud, a nečiňte domu Otce mého domem kupeckým.
а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсіля; не робіть дому Отця мого домом торговим.
17 I rozpomenuli se učedlníci jeho, že psáno jest: Horlivost domu tvého snědla mne.
Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене.
18 Tedy odpověděli Židé a řekli jemu: Jaké znamení toho nám ukážeš, že tyto věci činíš?
Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш?
19 Odpověděl Ježíš a řekl jim: Zrušte chrám tento, a ve třech dnech zase vzdělám jej.
Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
20 I řekli Židé: Ètyřidceti a šest let dělán jest chrám tento, a ty ve třech dnech vzděláš jej?
Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?
21 Ale on pravil o chrámu těla svého.
Він же глаголав про церкву тіла свого.
22 A protož když z mrtvých vstal, rozpomenuli se učedlníci jeho, že jim to byl pověděl. I uvěřili Písmu a slovu, kteréž pověděl Ježíš.
Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.
23 A když byl v Jeruzalémě na velikunoc v den sváteční, mnozí uvěřili ve jméno jeho, vidouce divy jeho, kteréž činil.
Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив.
24 Ale Ježíš nesvěřil sebe samého jim, protože on znal všecky.
Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх:
25 Aniž potřeboval, aby jemu kdo svědectví vydával o člověku; neb on věděl, co by bylo v člověku.
бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.
