Jób 33
1 Slyšiž tedy, prosím, Jobe, řeči mé, a všech slov mých ušima svýma pozoruj.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Aj, jižť otvírám ústa svá, mluví jazyk můj v ústech mých.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Upřímost srdce mého a umění vynesou rtové moji.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Duch Boha silného učinil mne, a dchnutí Všemohoucího dalo mi život.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Můžeš-li, odpovídej mi, připrav se proti mně, a postav se.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Aj, já podlé žádosti tvé buduť místo Boha silného; z bláta sformován jsem i já.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Pročež strach ze mne nepředěsí tě, a ruka má nebudeť k obtížení.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Řekl jsi pak přede mnou, a hlas ten řečí tvých slyšel jsem:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 Èist jsem, bez přestoupení, nevinný jsem, a nepravosti při mně není.
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Aj, příčiny ku potření mne shledal Bůh, klade mne sobě za nepřítele,
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 Svírá poutami nohy mé, střeže všech stezek mých.
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Aj, tím nejsi spravedliv, odpovídám tobě, nebo větší jest Bůh nežli člověk.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Oč se s ním nesnadníš? Žeť všech svých věcí nezjevuje?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Ano jednou mluví Bůh silný, i dvakrát, a nešetří toho člověk.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 Skrze sny u vidění nočním, když připadá hluboký sen na lidi ve spaní na ložci,
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 Tehdáž odkrývá ucho lidem, a čemu je učí, to zpečeťuje,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 Aby odtrhl člověka od skutku zlého, a pýchu od muže vzdálil,
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 A zachoval duši jeho od jámy, a život jeho aby netrefil na meč.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Tresce i bolestí na lůži jeho, a všecky kosti jeho násilnou nemocí,
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 Tak že sobě život jeho oškliví pokrm, a duše jeho krmi nejlahodnější.
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 Hyne tělo jeho patrně, a vyhlédají kosti jeho, jichž prvé nebylo vídati.
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 A tak bývá blízká hrobu duše jeho, a život jeho smrtelných ran.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Však bude-li míti anděla vykladače jednoho z tisíce, kterýž by za člověka oznámil pokání jeho:
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 Tedy smiluje se nad ním, a dí: Vyprosť jej, ať nesstoupí do porušení, oblíbilť jsem mzdu vyplacení.
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 I odmladne tělo jeho nad dítěcí, a navrátí se ke dnům mladosti své.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Kořiti se bude Bohu, a zamiluje jej, a patřiti bude na něj tváří ochotnou; nadto navrátí člověku spravedlnost jeho.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Kterýž hledě na lidi, řekne: Zhřešilť jsem byl, a to, což pravého bylo, převrátil jsem, ale nebylo mi to prospěšné.
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Bůh však vykoupil duši mou, aby nešla do jámy, a život můj, aby světlo spatřoval.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Aj, všeckoť to dělá Bůh silný dvakrát i třikrát při člověku,
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 Aby odvrátil duši jeho od jámy, a aby osvícen byl světlem živých.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Pozoruj, Jobe, poslouchej mne, mlč, ať já mluvím.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Jestliže máš slova, odpovídej mi, nebo bych chtěl ospravedlniti tebe.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Pakli nic, ty mne poslouchej; mlč, a poučím tě moudrosti.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
