Jób 22
1 A odpovídaje Elifaz Temanský, řekl:
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Zdaliž Bohu silnému co prospěšný býti může člověk, když sobě nejmoudřeji počíná?
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 Zdaliž se kochá Všemohoucí v tom, že ty se ospravedlňuješ? Aneb má-liž zisk, když bys dokonalé ukázal býti cesty své?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 Zdali, že by se tebe bál, tresce tě, mstě nad tebou?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 Zdali zlost tvá není mnohá? Anobrž není konce nepravostem tvým.
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 Nebo jsi brával základ od bratří svých bez příčiny, a roucha z nahých jsi svláčel.
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 Vody ustalému jsi nepodal, a hladovitému zbraňovals chleba.
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 Ale muži boháči přál jsi země, tak aby ten, jehož osoba vzácná, v ní seděl.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 Vdovy pak pouštěl jsi prázdné, ačkoli ramena sirotků potřína byla.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 A protož obkličuji tě osídla, a děsí tě strach nenadálý,
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 Aneb tma, abys neviděl, anobrž rozvodnění přikrývá tě.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 Říkáš: Zdaž Bůh není na výsosti nebeské? Ano shlédni vrch hvězd, jak jsou vysoké.
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 Protož pravíš: Jak by věděl Bůh silný? Skrze mrákotu-liž by soudil?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 Oblakové jsou skrýše jeho, tak že nevidí; nebo okršlek nebeský obchází.
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
15 Šetříš-liž stezky věku předešlého, kterouž kráčeli lidé marní?
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 Kteříž vypléněni jsou před časem, potok vylit jest na základ jejich.
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 Kteříž říkali Bohu silnému: Odejdi od nás. Což by tedy jim učiniti měl Všemohoucí?
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 On zajisté domy jejich naplnil dobrými věcmi, (ale rada bezbožných vzdálena jest ode mne).
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 Což vidouce spravedliví, veselí se, a nevinný posmívá se jim,
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 Zvlášť když není vypléněno jmění naše, ostatky pak jejich sežral oheň.
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 Přivykejž medle s ním choditi, a pokojněji se míti, skrze to přijde tobě všecko dobré.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 Přijmi, prosím, z úst jeho zákon, a slož řeči jeho v srdci svém.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 Navrátíš-li se k Všemohoucímu, vzdělán budeš, a vzdálíš-li nepravost od stanů svých,
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 Tedy nakladeš na zemi zlata, a místo kamení potočního zlata z Ofir.
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 Nebo bude Všemohoucí nejčistším zlatem tvým, a stříbrem i silou tvou.
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 A tehdáž v Všemohoucím kochati se budeš, a pozdvihna k Bohu tváři své,
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 Pokorně modliti se budeš jemu, a vyslyší tě; pročež sliby své plniti budeš.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 Nebo cožkoli začneš, budeť se dařiti, anobrž na cestách tvých svítiti bude světlo.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 Když jiní sníženi budou, tedy díš: Jáť jsem povýšen. Nebo toho, kdož jest očí ponížených, Bůh spasena učiní.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 Vysvobodí i toho, kterýž není bez viny, vysvobodí, pravím, čistotou rukou tvých.
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
