Galatským 5
1 Protož v svobodě, kterouž Kristus nás osvobodil, stůjte a nezapletejtež se zase v jho služebnosti.
Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся зно́ву в ярмо ра́бства!
2 Aj, já Pavel pravím vám, že budete-li se obřezovati, Kristus vám nic neprospěje.
Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, — то нема вам тоді жодної ко́ристи від Христа.
3 A zase osvědčuji všelikému člověku, kterýž se obřezuje, že jest povinen všecken Zákon naplniti.
І свідкую я зно́ву всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він ви́конати ввесь Зако́н.
4 Odcizili jste se Krista, kteřížkoli v Zákoně ospravedlněni býti hledáte; vypadli jste z milosti.
Ви, що Зако́ном виправдуєтесь, — полишилися без Христа, відпали від благодаті!
5 My zajisté duchem z víry, naděje spravedlnosti očekáváme.
Бо ми в Дусі з віри чекаємо надії пра́ведности.
6 Nebo v Kristu Ježíši ani obřízka neprospívá, ani neobřízka, ale víra skrze lásku dělající.
Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрі́зання, ані необрі́зання, — але віра, що чинна любов'ю.
7 Běželi jste dobře. Kdo jest vám překazil, abyste pravdy neposlouchali?
Бігли ви добре. Хто заборонив вам кори́тися правді?
8 Neníť ta rada z toho, kterýž vás volá.
Таке переко́нання не від Того, Хто вас покликав.
9 Maličko kvasu všecko těsto nakvašuje.
Трохи ро́зчини квасить усе тісто!
10 Jáť mám naději o vás v Pánu, že nic jiného smýšleti nebudete; ale ten, jenž kormoutí vás, trpěti bude soud, kdožť jest on koli.
Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого ду́мати не будете ви. А хто вас непоко́їть, осуджений буде, хоч би він хто був!
11 Já pak, bratří, káži-li také obřízku, i pročež protivenství trpím? Tedy jest vyprázdněno pohoršení kříže.
Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрі́зання ще проповідую? Тоді споку́са хреста в ніщо оберта́ється!
12 Ó by raději odřezáni byli, kteříž vás nepokojí.
О, коли б були навіть відсі́чені ті, хто підбурює вас!
13 Nebo vy v svobodu povoláni jste, bratří, toliko abyste té svobody nepokládali sobě za zámysl povolování tělu, ale skrze lásku posluhujte sobě vespolek.
Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала при́водом догоджати тілу, а любов'ю служи́ти один о́дному!
14 Nebo všecken Zákon v jednom slovu se zavírá, totiž v tom: Milovati budeš bližního svého jako sebe samého.
Бо ввесь Зако́н в однім слові місти́ться: „Люби свого ближнього, як само́го себе!“
15 Pakli se vespolek koušete a žerete, hleďtež, abyste jedni od druhých zkaženi nebyli.
Коли ж ви гризете́ та їсте один о́дного, то глядіть, щоб не знищили ви один о́дного!
16 Ale pravímť: Duchem choďte, a žádosti těla nevykonáte.
І кажу́: ходіть у Дусі, — і не вчи́ните пожадливости тіла,
17 Nebo tělo žádá proti Duchu, a Duch proti tělu. Ty pak věci jsou sobě vespolek odporné, tak abyste ne hned, což byste chtěli, to činili.
бо тіло бажає противного Духові, а Дух противного тілу, і супротивні вони один о́дному, щоб ви чинили не те, чого хочете.
18 Jestliže pak Duchem vedeni býváte, nejste pod Zákonem.
Коли ж Дух вас провадить, то ви не під Зако́ном.
19 Zjevníť jsou pak skutkové těla, jenž jsou: Cizoložstvo, smilstvo, nečistota, chlipnost,
Учинки тіла явні, то є: пере́люб, нечистість, розпу́ста,
20 Modloslužba, čarování, nepřátelství, svárové, nenávisti, hněvové, dráždění, různice, sekty,
ідолослу́ження, ча́ри, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,
21 Závisti, vraždy, opilství, hodování, a těm podobné věci. Kteréžto kdožkoli činí, toť vám předpovídám, jakož jsem i prve pravil, že království Božího dědicové nebudou.
за́видки, п'я́нство, гу́лянки й подібне до цього. Я про це попере́джую вас, як і попереджа́в був, що хто чинить таке, не вспадку́ють вони Царства Божого!
22 Ovoce pak Ducha jestiť: Láska, radost, pokoj, tichost, dobrotivost, dobrota, věrnost, krotkost, středmost.
А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, ла́гідність, до́брість, вірність,
23 Proti takovýmť není Zákon.
тихість, здержливість: — Зако́ну нема на таких!
24 Nebo kteříž jsou Kristovi, tiť jsou tělo své ukřižovali s vášněmi a s žádostmi.
А ті, що Христові Ісусові, розп'яли́ вони тіло з пожадли́востями та з по́хотями.
25 Jsme-liť tedy Duchem živi, Duchem i choďme.
Коли Духом живемо, то й Духом ході́мо!
26 Nebývejme marné chvály žádostivi, jedni druhých popouzejíce a jedni druhým závidíce.
Не будьмо чванли́ві, не дражнімо один о́дного, не зави́дуймо один о́дному!
