Galatským 4
1 Pravímť pak, že pokudž dědic maličký jest, nic není rozdílný od služebníka, jsa pánem všeho,
Глаголю ж: доки наслїдник малолїток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2 Ale pod ochráncemi a správcemi jest až do času uloženého od otce.
а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3 Tak i my, když jsme byli maličcí, pod živly světa byli jsme v službu podrobeni.
Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта.
4 Ale když přišla plnost času, poslal Bůh Syna svého učiněného z ženy, učiněného pod Zákonem,
Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5 Aby ty, kteříž pod Zákonem byli, vykoupil, abychom právo synů přijali.
щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6 A že jste synové, protož poslal Bůh Ducha Syna svého v srdce vaše, volajícího: Abba, totiž Otče.
А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7 A tak již nejsi slouha, ale syn, a poněvadž syn, tedy i dědic Boží skrze Krista.
Тимже вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8 Ale tehdáž, neměvše známosti Boha, sloužili jste těm, kteříž z přirození nejsou bohové.
Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами.
9 Nyní pak, znajíce Boha, nýbrž poznáni jsouce od Boha, kterakž se zpátkem zase obracíte k mdlým a bídným živlům, jimž opět znovu chcete sloužiti?
Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10 Dnů šetříte, a měsíců, a časů, i let.
Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11 Bojím se za vás, abych snad nadarmo nepracoval mezi vámi.
Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12 Buďte jako já, neb i já jsem jako vy, bratří, prosím vás. Nic jste mi neublížili.
Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили.
13 Neb víte, že s mdlobou těla kázal jsem vám evangelium ponejprve.
Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14 A pokušení mé, přišlé na tělo mé, nebylo u vás málo váženo, aniž jste pohrdli, ale jako anděla Božího přijali jste mne, jako Krista Ježíše.
І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15 Jaké tehdy bylo blahoslavenství vaše? Svědectvíť vám zajisté dávám, že, kdyby to možné bylo, oči vaše vyloupíce, byli byste mi dali.
Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16 Což tedy učiněn jsem vaším nepřítelem, pravdu vám pravě?
То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17 Milujíť vás někteří nedobře, nýbrž odstrčiti vás chtějí, abyste vy je milovali.
Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18 Slušnéť jest pak horlivě milovati v dobrém vždycky, a ne jen toliko tehdáž, když jsem přítomen vám.
Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19 Synáčkové moji, (kteréž opět rodím, až by Kristus zformován byl v vás),
Дїточки мої, (ви, ) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,
20 Chtěl bych pak přítomen vám býti nyní a proměniti hlas svůj; nebo v pochybnosti jsem o vás.
хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій, бо я в непевности про вас.
21 Povězte mi, kteříž pod Zákonem chcete býti, nepozorujete-liž Zákona?
Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22 Nebo psáno jest: Že Abraham měl dva syny, jednoho z služebnice, a druhého z svobodné.
Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23 Ale ten z služebnice podle těla se narodil, tento pak z svobodné podle zaslíbení.
Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.
24 Kteréžto věci u figuře se staly. Nebo toť jsou ti dva Zákonové, jeden s hory Sinai, k manství zplozující, a tenť jest jako Agar.
Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25 Agar zajisté jest hora Sinai v Arabii. Dobřeť se pak k ní trefuje nynější Jeruzalém, nebo v službu podroben jest s syny svými.
Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми.
26 Ale ten svrchní Jeruzalém svobodný jest, kterýž jest matka všech nás.
А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам.
27 Nebo psáno jest: Vesel se neplodná, kteráž nerodíš, vykřikni a zvolej, kteráž nepracuješ ku porodu; nebo ta opuštěná mnoho má synů, více nežli ta, kteráž má muže.
Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28 Myť jsme tedy, ó bratří, tak jako Izák, synové zaslíbení.
Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29 Ale jakož tehdáž ten podle těla zplozený protivil se tomu, kterýž byl zplozen podle Ducha, tak se děje i nyní.
Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30 Než co praví Písmo? Vyvrz služebnici i syna jejího; nebo nebudeť dědicem syn služebnice s synem svobodné.
Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслідувати син невільниці з сином вільної.
31 A tak, bratří, nejsmeť synové služebnice, ale svobodné.
Оце ж, браттє, ми не діти невільниці, а вільної.
