Galatským 3
1 Ó nemoudří Galatští, kdož jest vás tak zmámil, abyste nebyli povolni pravdě, kterýmž před očima Ježíš Kristus prve byl vypsán a mezi vámi ukřižován?
Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правді, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, рознятий між вами?
2 Toto bych jen rád chtěl zvěděti od vás, z skutků-li Zákona Ducha svatého jste přijali, čili z slyšení víry?
Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри?
3 Tak nemoudří jste? Počavše Duchem, již nyní tělem konáte?
Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом?
4 Tak mnoho trpěli jste nadarmo? A ještě nadarmo-li.
Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно!
5 Ten tedy, kterýž vám dává Ducha svatého a činí divy mezi vámi, z skutků-li Zákona to činí, čili z slyšení víry?
Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри?
6 Jako Abraham uvěřil Bohu, a počteno jemu to k spravedlnosti.
Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.
7 A tak vidíte, že ti, kteříž jsou z víry, ti jsou synové Abrahamovi.
Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові.
8 Předzvěděvši pak Písmo, že z víry ospravedlňuje pohany Bůh, předpovědělo Abrahamovi: Že v tobě budou požehnáni všickni národové.
І писаннє знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи.
9 A tak ti, kteříž jsou z víry, docházejí požehnání s věrným Abrahamem.
Тимже хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом.
10 Kteříž pak koli z skutků Zákona jsou, pod zlořečenstvím jsou. Nebo psáno jest: Zlořečený každý, kdož nezůstává ve všem, což jest psáno v knihách Zákona, aby to plnil.
Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзї закону, щоб робити те.
11 A že z Zákona nebývá žádný ospravedlněn před Bohem, zjevné jest, nebo spravedlivý z víry živ bude.
А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.
12 Zákon pak není z víry, ale ten člověk, kterýž by plnil ta přikázání, živ bude v nich.
Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому.
13 Ale vykoupilť jest nás Kristus z zlořečenství Zákona, učiněn byv pro nás zlořečenstvím, (nebo psáno jest: Zlořečený každý, kdož visí na dřevě),
Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві, )
14 Aby na pohany požehnání Abrahamovo přišlo v Kristu Ježíši a abychom zaslíbení Ducha svatého přijali skrze víru.
щоб на поган благословеннє Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.
15 Bratří, po lidsku pravím: Však utvrzené některého člověka smlouvy žádný neruší, aniž k ní kdo něco přidává.
Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидав, анї додає до него.
16 Abrahamovi pak učiněna jsou zaslíbení, i semeni jeho. Nedí: A semenům, jako by o mnohých mluvil, ale jako o jednom: A semenu tvému, jenž jest Kristus.
Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насінням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.
17 Totoť pak pravím: Že smlouvy prve od Boha stvrzené, vztahující se k Kristu, Zákon, kterýž po čtyřech stech a po třidcíti letech začal se, nevyprazdňuje, tak aby slib Boží v nic obrátil.
Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в ніщо обітуваннє.
18 Nebo jestližeť z Zákona pochází dědictví, tedy již ne z zaslíbení. Ale Abrahamovi skrze zaslíbení daroval jest Bůh dědictví.
Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.
19 Což pak Zákon? Pro přestupování ustanoven jest, dokudž by nepřišlo to símě, jemuž se stalo zaslíbení, způsobený skrze anděly v ruce prostředníka.
Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїннє, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.
20 Ale prostředník není jednoho, Bůh pak jeden jest.
Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.
21 Tedy Zákon jest proti slibům Božím? Odstup to. Nebo kdyby byl Zákon dán, kterýž by mohl obživiti, jistě z Zákona byla by spravedlnost.
То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність.
22 Ale zavřelo Písmo všecky pod hřích, aby zaslíbení z víry Jezukristovy dáno bylo věřícím.
Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.
23 Prve pak, nežli přišla víra, pod Zákonem byli jsme ostříháni, zavříni jsouce k té víře, kteráž potom měla zjevena býti.
Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.
24 A tak Zákon pěstounem naším byl k Kristu, abychom z víry ospravedlněni byli.
Тим же закон був нам учителем (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам справдитись.
25 Ale když přišla víra, již nejsme pod pěstounem.
Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.
26 Všickni zajisté vy synové Boží jste v Kristu Ježíši skrze víru.
Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.
27 Nebo kteřížkoli v Krista pokřtěni jste, Krista jste oblékli.
Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.
28 Neníť ani Žid, ani Řek, ani slouha, ani svobodný, ani muž, ani žena. Nebo všickni vy jedno jste v Kristu Ježíši.
Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема муже-ського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.
29 A když Kristovi jste, tedy símě Abrahamovo jste, a podle zaslíbení dědicové.
Коди ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники.
