< Efezským 5 >

1 Buďtež tedy následovníci Boží, jakožto synové milí.
Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,
2 A choďtež v lásce, jakož i Kristus miloval nás, a vydal sebe samého za nás, dar a obět Bohu u vůni rozkošnou.
і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.
3 Smilstvo pak a všeliká nečistota, neb lakomství, aniž jmenováno buď mezi vámi, jakož sluší na svaté,
А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,
4 A tolikéž mrzkost, ani bláznové mluvení, ani šprýmování, kteréžto věci jsou nenáležité, ale raději ať jest díků činění.
і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.
5 Víte zajisté o tom, že žádný smilník aneb nečistý, ani lakomec, (jenž jest modloslužebník, ) nemá dědictví v království Kristově a Božím.
Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!
6 Žádný vás nesvoď marnými řečmi; nebo pro takové věci přichází hněv Boží na syny nepoddané.
Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —
7 Nebývejtež tedy účastníci jejich.
тож не будьте їм спільниками!
8 Byli jste zajisté někdy temnosti, ale již nyní jste světlo v Pánu. Jakožto synové světla choďte,
Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,
9 (Nebo ovoce Ducha záleží ve vší dobrotě, a spravedlnosti, a v pravdě, )
бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.
10 O to stojíce, což by se dobře líbilo Pánu.
Допевня́йтеся, що приємне для Господа,
11 A neobcujte s skutky neužitečnými tmy, ale raději je trescete.
і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.
12 Nebo což se tajně děje od nich, mrzko jest o tom i mluviti.
Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!
13 Všecko pak, což bývá trestáno, od světla bývá zjeveno; nebo to, což všecko zjevuje, světlo jest.
Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
14 Protož praví: Probuď se ty, jenž spíš, a vstaň z mrtvých, a zasvítíť se tobě Kristus.
Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“
15 Viztež tedy, kterak byste opatrně chodili, ne jako nemoudří, ale jako moudří,
Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,
16 Vykupujíce čas; nebo dnové zlí jsou.
використо́вуючи час, — дні бо лукаві!
17 Protož nebývejte neopatrní, ale rozumějící, která by byla vůle Páně.
Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.
18 A neopíjejte se vínem, v němžto jest prostopášnost, ale naplněni buďte Duchem svatým,
І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,
19 Mluvíce sobě vespolek v žalmích, a v chvalách, a v písničkách duchovních, zpívajíce a plésajíce v srdcích vašich Pánu,
розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
20 Díky činíce vždycky ze všeho ve jménu Pána našeho Jezukrista Bohu a Otci,
дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,
21 Poddáni jsouce jedni druhým v bázni Boží.
ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.
22 Ženy mužům svým poddány buďte jako Pánu.
Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —
23 Nebo muž jest hlava ženy, jako i Kristus jest hlava církve, a onť jest Spasitel těla.
бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
24 A tak jakož církev poddána jest Kristu, tak i ženy mužům svým ať jsou poddány ve všem.
І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.
25 Muži milujte ženy své, jako i Kristus miloval církev, a vydal sebe samého za ni,
Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
26 Aby ji posvětil, očistiv ji obmytím vody v slovu,
щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,
27 Aby ji sobě postavil slavnou církev, nemající poskvrny, ani vrásky, neb cokoli takového, ale aby byla svatá a bez úhony.
щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!
28 Takť jsou povinni muži milovati ženy své jako svá vlastní těla. Kdo miluje ženu svou, sebeť samého miluje.
Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.
29 Žádný zajisté nikdy těla svého neměl v nenávisti, ale krmí a chová je, jakožto i Pán církev.
Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
30 Neboť jsme údové těla jeho, z masa jeho a z kostí jeho.
бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!
31 A protoť opustí člověk otce i matku, a připojí se k manželce své, i budouť dva jedno tělo.
„Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.
32 Tajemství toto veliké jest, ale já pravím o Kristu a o církvi.
Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!
33 Avšak i vy, jeden každý z vás, manželku svou tak jako sám sebe miluj. Žena pak ať se bojí muže svého.
Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!

< Efezským 5 >