Skutky Apoštolů 9
1 Saul pak ještě dychtě po pohrůžkách a po mordu proti učedlníkům Páně, šel k nejvyššímu knězi,
Савл, ще дихаючи погрозою вбивства та злобою на учнів Господа, пішов до первосвященника
2 A vyžádal od něho listy do Damašku do škol, nalezl-li by tam té cesty které muže nebo ženy, aby svázané přivedl do Jeruzaléma.
та попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб він міг арештовувати й приводити до Єрусалима послідовників Шляху, як чоловіків, так і жінок.
3 A když byl na cestě, stalo se, že již přibližoval se k Damašku. Tedy pojednou rychle obklíčilo jej světlo s nebe.
Коли він вже наближався до Дамаска, раптом засяяло світло з неба навколо нього.
4 A padna na zem, uslyšel hlas řkoucí: Saule, Saule, proč mi se protivíš?
Він упав на землю й почув голос: ―Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?
5 A on řekl: I kdo jsi, Pane? A Pán řekl: Já jsem Ježíš, jemuž ty se protivíš. Tvrdoť jest tobě proti ostnům se zpěčovati.
Він спитав: ―Хто Ти, Господи? Ісус відповів: ―Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Тяжко тобі бити ногою колючку!
6 A on třesa se a boje se, řekl: Pane, co chceš, abych činil? A Pán k němu: Vstaň a jdi do města, a bude tobě povědíno, co bys ty měl činiti.
Налякавшись, він із трепетом сказав: ―Господи, що хочеш, щоб я робив? Господь сказав: ―Підведися та йди до міста, і там скажуть тобі, що треба робити.
7 Ti pak muži, kteříž šli za ním, stáli, ohromeni jsouce, hlas zajisté slyšíce, ale žádného nevidouce.
Люди, які подорожували разом із ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили.
8 I vstal Saul z země, a otevřev oči své, nic neviděl. Tedy pojavše ho za ruce, uvedli jej do Damašku.
Савл підвівся із землі, і хоча очі були розплющені, нічого не бачив. Тому його взяли за руки й привели в Дамаск.
9 I byl tu za tři dni nevida, a nejedl nic, ani nepil.
Три дні він нічого не бачив, не їв і не пив.
10 Byl pak jeden učedlník apoštolský v Damašku, jménem Ananiáš. I řekl k němu Pán u vidění: Ananiáši. A on řekl: Aj, já, Pane.
У Дамаску був учень, на ім’я Ананія. Господь сказав йому у видінні: ―Ананіє! Він відповів: ―Так, Господи!
11 A Pán k němu: Vstaň a jdi do ulice, kteráž slove Přímá, a hledej v domě Judově Saule, jménem Tarsenského. Nebo aj, modlí se,
Господь сказав йому: ―Встань та йди на вулицю, яка зветься Прямою, і в домі Юди запитай чоловіка з Тарса, на ім’я Савл. Бо ось він зараз молиться
12 A viděl u vidění muže, Ananiáše jménem, an jde k němu, a vzkládá naň ruku, aby zrak přijal.
й у видінні побачив чоловіка, на ім’я Ананія, що увійшов та поклав на нього руки, щоб він знову міг бачити.
13 I odpověděl Ananiáš: Pane, slyšel jsem od mnohých o tom muži, kterak mnoho zlého činil svatým tvým v Jeruzalémě.
Ананія відповів: ―Господи, я від багатьох людей чув про цього чоловіка, як багато лиха він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі.
14 A i zdeť má moc od předních kněží, aby jímal všecky, kteříž vzývají jméno tvé.
І сюди він прийшов, отримавши повноваження від первосвященників, заарештовувати всіх, хто призиває Твоє ім’я.
15 I řekl jemu Pán: Jdi, neboť on jest má nádoba vyvolená, aby nosil jméno mé před pohany i krále, i před syny Izraelské.
Але Господь сказав йому: ―Іди, бо цей чоловік – знаряддя, обране Мною для того, щоб звістити Моє ім’я язичникам, царям та синам Ізраїлю.
16 Jáť zajisté ukáži jemu, kterak on mnoho musí trpěti pro jméno mé.
Я покажу йому, скільки він має вистраждати за Моє ім’я.
17 I šel Ananiáš, a všel do toho domu, a vloživ ruce naň, řekl: Saule bratře, Pán Ježíš poslal mne, kterýž se ukázal tobě na cestě, po níž jsi šel, abys zrak přijal a naplněn byl Duchem svatým.
Ананія пішов, зайшов у дім і, поклавши руки на Савла, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі дорогою сюди, надіслав мене до тебе, щоб ти знову міг бачити та був наповнений Святим Духом».
18 A hned spadly s očí jeho jako lupiny, a on prohlédl pojednou; a vstav, pokřtěn jest.
І вмить немовби луска впала з його очей, він знову міг бачити й, піднявшись, був охрещений.
19 A přijav pokrm, posilnil se. I zůstal Saul s učedlníky, kteříž byli v Damašku, za několiko dní.
Потім він поїв, і до нього повернулися сили. [Савл] залишився кілька днів разом з учнями в Дамаску
20 A hned v školách kázal Krista, pravě, že on jest Syn Boží.
й одразу почав проповідувати в синагогах, що Ісус – Син Божий.
21 I divili se náramně všickni, kteříž jej slyšeli, a pravili: Zdaliž toto není ten, jenž hubil v Jeruzalémě ty, kteříž vzývali jméno toto, a sem na to přišel, aby je svázané vedl k předním kněžím?
Усі, хто його чув, здивовано казали: «Хіба це не той, хто знищував у Єрусалимі тих, що призивали це ім’я, і сюди він прийшов, щоб їх зв’язати та привести до первосвященників?»
22 Saul pak mnohem více se zmocňoval a zahanboval Židy, kteříž byli v Damašku, potvrzuje toho, že ten jest Kristus.
А Савл усе більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус є Христос.
23 A když přeběhlo drahně dnů, radu mezi sebou na tom zavřeli Židé, aby jej zabili.
Коли минуло багато днів, юдеї змовилися вбити його.
24 Ale zvěděl Saul o těch úkladech jejich. Ostříhali také i bran ve dne i v noci, aby jej zahubili.
Однак Савл дізнався про цю змову. Вони вдень та вночі стежили за воротами, щоб убити його.
25 Ale učedlníci v noci vzavše ho, spustili jej po provaze přes zed v koši.
Але учні, узявши його, вночі спустили в кошику по стіні.
26 Přišed pak Saul do Jeruzaléma, pokoušel se přitovaryšiti k učedlníkům, ale báli se ho všickni, nevěříce, by byl učedlníkem.
Коли [Савл] прибув до Єрусалима, то намагався приєднатися до учнів, але вони боялися й не вірили, що він теж учень.
27 Barnabáš pak přijav jej, vedl ho k apoštolům, a vypravoval jim, kterak na cestě viděl Pána, a že mluvil s ním, a kterak v Damašku svobodně mluvil ve jménu Ježíše.
Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів та розповів їм, як у дорозі Савл побачив Господа, і як Він говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса.
28 I byl s nimi přebývaje v Jeruzalémě,
І Савл залишився з ними, вільно виходячи та входячи в Єрусалим. Він сміливо проповідував в ім’я Господа,
29 A směle mluvě ve jménu Pána Ježíše, a hádal se s Řeky; oni pak usilovali ho zabíti.
говорив та сперечався з грекомовними юдеями, і вони намагалися вбити його.
30 To zvěděvše bratří, dovedli ho do Cesaree, a poslali jej do Tarsu.
Коли брати довідалися про це, то вивели його до Кесарії, а потім доправили до Тарса.
31 A tak sborové po všem Judstvu a Galilei i Samaří měli pokoj, vzdělávajíce se, a chodíce v bázni Páně, a rozhojňovali se potěšením Ducha svatého.
Церква у всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала спокій, зміцнювалась, ходила в страху Господньому й, отримуючи втіху Святого Духа, зростала.
32 Stalo se pak, že Petr, když procházel všecky sbory, přišel také k svatým, kteříž byli v Lyddě.
Петро, проходячи через усі [міста], прийшов до святих, які мешкали в Лідді.
33 I nalezl tu člověka jednoho, jménem Eneáše, již od osmi let na loži ležícího, kterýž byl šlakem poražený.
Там знайшов чоловіка, на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, адже був паралізований.
34 I řekl mu Petr: Eneáši, uzdravujeť tebe Ježíš Kristus; vstaň a ustel sobě. A hned vstal.
Петро промовив до нього: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе, підведись і збери своє ліжко». І вмить той піднявся.
35 I viděli jej všickni, kteříž bydlili v Lyddě a v Sároně, kteříž se obrátili ku Pánu.
Усі жителі Лідди та Сарона, які побачили його, навернулися до Господа.
36 Byla pak jedna učedlnice v Joppen, jménem Tabita, což se vykládá Dorkas. Ta byla plná skutků dobrých a almužen, kteréž činila.
У Яффі була одна учениця, на ім’я Тавіта (що перекладається як «сарна»). Її [життя] завжди було повне добрих вчинків та милостинь, які вона робила.
37 I stalo se v těch dnech, že roznemohši se, umřela. Kteroužto umyvše, položili na síň vrchní.
Саме в той час вона захворіла й померла. Її обмили та поклали у верхню кімнату.
38 A že byla blízko Lydda od Joppen, uslyšavše učedlníci, že by tam byl Petr, poslali k němu dva muže, prosíce ho, aby sobě neobtěžoval přijíti až k nim.
Оскільки Лідда знаходиться близько до Яффи, учні, почувши, що Петро знаходиться там, надіслали до нього двох чоловіків просити його: «Прийди до нас скоріше!»
39 Tedy vstav Petr, šel s nimi. A když přišel, vedli jej na síň. I obstoupily ho všecky vdovy, plačíce a ukazujíce sukně a pláště, kteréž jim dělala, dokudž s nimi byla, Dorkas.
Петро пішов разом із ними й, коли прийшов, його повели у верхню кімнату. Усі вдови зібралися біля нього, вони плакали й показували сорочки та іншу одежу, яку Тавіта робила, коли була разом із ними.
40 I rozkázav všechněm vyjíti ven Petr, poklek na kolena, modlil se, a obrátiv se k tomu tělu, řekl: Tabito, vstaň. A ona otevřela oči své, a uzřevši Petra, posadila se.
Петро вивів усіх із кімнати, став на коліна та помолився. Потім, повернувшись до тіла померлої, сказав: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла.
41 A podav jí ruky Petr, pozdvihl jí; a povolav svatých a vdov, ukázal jim ji živou.
Він, узявши її за руку, допоміг їй піднятися. Потім, покликавши святих та вдів, представив її живою.
42 I rozhlášeno jest to po všem městě Joppen, a uvěřili mnozí v Pána.
Про це стало відомо у всій Яффі, і багато [людей] увірувало в Господа.
43 I stalo se, že za mnohé dni pozůstal Petr v Joppen u nějakého Šimona koželuha.
Петро ж перебував у Яффі ще багато днів у Симона, який обробляв шкіру.
