Žalmy 56
1 Přednímu z kantorů, o němé holubici v místech vzdálených, zlatý žalm Davidův, když ho jali Filistinští v Gát. Smiluj se nade mnou, ó Bože, nebo mne sehltiti chce člověk; každého dne boj veda, ssužuje mne.
Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
2 Sehltiti mne usilují na každý den moji nepřátelé; jistě žeť jest mnoho válčících proti mně, ó Nejvyšší.
Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
3 Kteréhokoli dne strach mne obkličuje, v tebe doufám.
Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
4 Boha chváliti budu z slova jeho, v Boha doufati budu, aniž se budu báti, aby mi co mohlo učiniti tělo.
я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
5 Na každý den slova má převracejí, proti mně jsou všecka myšlení jejich ke zlému.
Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
6 Spolu se scházejí, skrývají se, a šlepějí mých šetří, číhajíce na duši mou.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
7 Za nešlechetnost-liž zniknou pomsty? V prchlivosti, ó Bože, smeceš lidi ty.
так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 Ty má utíkání v počtu máš, schovej slzy mé do láhvice své, a což bys jich v počtu neměl?
Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
9 A tehdyť obráceni budou zpět nepřátelé moji v ten den, když volati budu; toť vím, že Bůh při mně stojí.
Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 Jáť budu Boha chváliti z slova, Hospodina oslavovati budu z slova jeho.
і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
11 V Boha doufám, nebudu se báti, aby mi co učiniti mohl člověk.
На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
12 Tobě jsem, Bože, učinil sliby, a protož tobě vzdám chvály.
На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
13 Nebo jsi vytrhl z smrti duši mou, a nohy mé od poklesnutí, tak abych stále chodil před Bohem v světle živých.
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
