< Žalmy 16 >
1 Zlatý zpěv Davidův. Ostříhej mne, Bože silný, neboť v tebe doufám.
Міхтам Давидів. Бережи мене, Боже, адже на Тебе я надію покладаю!
2 Rciž, duše má, Hospodinu: Ty jsi Pán můj, dobrota má nic tobě neprospěje.
Сказав я Господеві: «Ти мій Володар, немає в мене іншого блага, окрім Тебе».
3 Ale svatým, kteříž jsou na zemi, a znamenitým, v nichž všecka líbost má.
[Також] до святих, що на землі, і до шляхетних – до них моє бажання.
4 Rozmnožují bolesti své ti, kteříž k cizímu bohu chvátají; neokusím obětí jejich ze krve, aniž vezmu jména jejich ve rty své.
Нехай же численні скорботи спіткають тих, хто іншим [богам] прагне служити. Я не литиму їм крові жертовних виливань, не згадуватиму імен тих [богів] моїми вустами.
5 Hospodin jest částka dílu mého a kalicha mého; ty zdržuješ los můj.
[Лише]Господь – наділений мені спадок і мій келих; Ти тримаєш мій жереб.
6 Provazcové padli mi na místech veselých, a dědictví rozkošné dostalo se mi.
Межі мого [наділу] пролягли через приємні місця – так, гарний спадок для мене!
7 Dobrořečiti budu Hospodinu, kterýž mi radí; nebo i v noci vyučují mne ledví má.
Благословлю я Господа, Який дає мені поради, навіть уночі моє нутро наставляє мене.
8 Představuji Hospodina před oblíčej svůj vždycky, a kdyžť jest mi po pravici, nikoli se nepohnu.
В уяві своїй завжди я бачу перед собою Господа, адже Він по правиці моїй, щоб я не похитнувся.
9 Z té příčiny rozveselilo se srdce mé, a zplésala sláva má, ano i tělo mé v bezpečnosti přebývati bude.
Тому радіє серце моє й веселиться слава моя, також тіло моє перебуватиме в безпеці,
10 Nebo nenecháš duše mé v pekle, aniž dopustíš svatému svému viděti porušení. (Sheol )
бо не залишиш Ти душі моєї в царстві мертвих, не дозволиш вірному Твоєму побачити тління. (Sheol )
11 Známou učiníš mi cestu života; sytost hojného veselí jest před oblíčejem tvým, a dokonalé utěšení po pravici tvé až na věky.
Ти стежку життя мені показуєш; наповнив мене радощами перед обличчям Твоїм, насолодою по правиці Твоїй навіки.