Žalmy 107
1 Oslavujte Hospodina, nebo jest dobrý, nebo na věky milosrdenství jeho.
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Nechť o tom vypravují ti, kteříž jsou vykoupeni skrze Hospodina, jak je on vykoupil z ruky těch, kteříž je ssužovali,
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 A shromáždil je z zemí, od východu a od západu, od půlnoci i od moře.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Bloudili po poušti, po cestách pustých, města k přebývání nenacházejíce.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Hladovití a žízniví byli, až v nich svadla duše jejich.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 Když volali k Hospodinu v ssoužení svém, z úzkostí jejich vytrhl je,
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 A vedl je po cestě přímé, aby přišli do města k bydlení.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Nechať oslavují před Hospodinem milosrdenství jeho, a divné skutky jeho před syny lidskými,
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 Poněvadž napájí duši žíznivou, a duši hladovitou naplňuje dobrými věcmi.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Kteříž sedí ve tmě a v stínu smrti, sevříni jsouce bídou i železy,
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Protože odporni byli řečem Boha silného, a radou Nejvyššího pohrdli.
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Pročež ponížil bídou srdce jejich, padli, a nebylo pomocníka.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 Když volají k Hospodinu v ssoužení svém, z úzkostí je vysvobozuje.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 Vyvodí je z temností a stínu smrti, a svazky jejich trhá.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Nechať oslavují před Hospodinem milosrdenství jeho, a divné skutky jeho před syny lidskými,
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 Poněvadž láme brány měděné, a závory železné posekává.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Blázni pro cestu převrácenosti své, a pro nepravosti své v trápení bývají.
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Oškliví se jim všeliký pokrm, až se i k branám smrti přibližují.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 Když volají k Hospodinu v ssoužení svém, z úzkostí jejich je vysvobozuje.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 Posílá slovo své, a uzdravuje je, a vysvobozuje je z hrobu.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Nechať oslavují před Hospodinem milosrdenství jeho, a divné skutky jeho před syny lidskými,
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 A obětujíce oběti chvály, ať vypravují skutky jeho s prozpěvováním.
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 Kteří se plaví po moři na lodech, pracujíce na velikých vodách,
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 Tiť vídají skutky Hospodinovy, a divy jeho v hlubokosti.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 Jakž jen dí, hned se strhne vítr bouřlivý, a dme vlny mořské.
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 Vznášejí se k nebi, sstupují do propasti, duše jejich v nebezpečenství rozplývá se.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Motají se a nakloňují jako opilý, a všecko umění jejich mizí.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 Když volají k Hospodinu v ssoužení svém, z úzkostí jejich je vysvobozuje.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 Proměňuje bouři v utišení, tak že umlkne vlnobití jejich.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 I veselí se, že utichlo; a tak přivodí je k břehu žádostivému.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Nechať oslavují před Hospodinem milosrdenství jeho, a divné skutky jeho před syny lidskými.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Nechť ho vyvyšují v shromáždění lidu, a v radě starců chválí jej.
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 Obrací řeky v poušť, a prameny vod v suchost,
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 Zemi úrodnou v slatinnou, pro zlost obyvatelů jejích.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 Pustiny obrací v jezera, a zemi vyprahlou v prameny vod.
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 I osazuje na ní hladovité, aby stavěli města k bydlení.
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 Kteříž osívají pole, a dělají vinice, a shromažďují sobě užitek úrody.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 Takť on jim žehná, že se rozmnožují velmi, a dobytka jejich neumenšuje.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 A někdy pak umenšeni a sníženi bývají ukrutenstvím, bídou a truchlostí,
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 Když vylévá pohrdání na knížata, dopouštěje, aby bloudili po poušti bezcestné.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 Onť vyzdvihuje nuzného z trápení, a rozmnožuje rodinu jako stádo.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 Nechť to spatřují upřímí, a rozveselí se, ale všeliká nepravost ať zacpá ústa svá.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Ale kdo jest tak moudrý, aby toho šetřil, a vyrozumíval mnohému milosrdenství Hospodinovu?
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
